Читати книгу - "Дар для Яри, Марина Орєхова"

45. Хто іншому яму копає, той у неї сам попадає...

Жанна відчувала, що її становище хитке, і збагнула, що її тримають на проєкті тільки заради шоу, яке вона влаштовує, але її чвари з Аделаїдою вже набридли. Тоді вона вирішила зіштовхнути лобами двох своїх конкуренток – відьму та ворожку (тобто мене).

Вранці того дня я виявила у своєму номері біля дверей жменю землі та розбиту яєчну шкаралупу. Все це неподобство, мабуть, підкинули мені під двері. Вилаявшись про себе, я покликала прибиральницю, вирішивши не звертати увагу на чийсь злий жарт. Я одразу зрозуміла, що це зробила Жанна.

— Ой, я боюся це чіпати, — боязко заявила прибиральниця, зиркнувши на землю з яєчною шкаралупою. – Це ж, мабуть, прокляте… Ви це вже самі. Не примушуйте мене, прошу вас! У мене діти! – благала вона, мало не плачучи.

Я роздратовано закотила очі й забрала у неї з рук віник. Зібравши сміття в совок, я зла за зіпсований ранок, понесла вміст совка до номера Жанки. Перелякана прибиральниця бігла за мною, переживаючи, що щось висиплеться на прохід і їй таки доведеться мати справу з «проклятою» землею.

Поки я лупцювала у двері, із сусіднього номера визирнув Влад. Він тут же кудись пішов, вдавши, що йому не цікаво, що відбувається. Коли Жанна відчинила двері, я сунула віник їй у руки.

— Тобі що нема чим зайнятися?! - випалила я як на духу. - Краще б волосся розчесала!

— Це не я! Я тобі присягаюся! Я не роблю таких псувань! Це справа рук чорної відьми! Це її почерк. Я ж світла! – плакала Жанна, дивлячись на мене невинними очима, і смикала недбало зібраний хвіст з нарощеного чорного волосся, постраждалого від рук Аделаїди.

Відразу в коридор збіглися оператори. За ними йшов Влад.

Не бажаючи брати участь у цьому абсурді, я поставила совок на підлогу у Жанниних ніг і пішла до своєї кімнати. Жанна відразу ж запевнила, що це зробила Аделаїда, що вона так усуває сильних конкуренток. Спершу зла відьма нібито перекривала «космічний канал» її баченню, тепер жертвою відьомських витівок виявилася я. Оператори познімали трохи Жанну і розчаровано тупцювали в коридорі, чекаючи моєї реакції, але продовження не було.

Увечері на зйомці тему ранкової події порушила ведуча Емма.

– Ярославо! Ви настільки добре справлялися з випробуваннями, що вразили не лише мене, а й наших гостей. Вітаю вас – ви найкраща цього тижня!

—  Спасибі, — відповіла я ніяково.

— Чи буде так само наступного? – суворо запитала Емма.

—  Я буду старатися.

—  І вас не бентежать підступи конкурентів? Я дізналася, що сьогодні вранці у вас із Жанною був конфлікт. Ви знайшли підклад у себе у номері.

— Я не сприйняла цього серйозно, — мило посміхаючись, відповіла я.

– Я цього не робила! Таке могла скоїти лише темна відьма! – тут же увімкнулась Жанна, зиркнувши на Аделаїду.

—  Аделаїдо, — звернулася до неї ведуча, розтягуючи інтригу вечора, — адже це ви темна відьма. Скажіть чесно, чи ви таким чином вирішили усунути конкуренток?

– Я? У мене тут немає конкуренток, — грубо відповіла Ада, окинувши мене і Жанну холодним поглядом.

—  Це все ти! Вирішила зіштовхнути нас зі Славою лобами, а заразом і прокляття накласти на обох?! Так? - заволала Жанна, вийшовши вперед.

—  Я на таке не витрачаю час. Та й нема до чого. – відрізала Аделаїда, дивлячись на мене. Вона, примруживши очі, зміряла мене поглядом з голови до ніг, а потім додала. – Я бачу і так прокляття на аурі Ярослави. Але воно не від мене.

Я скривилася від такої заяви, не знаючи, що відповісти. Але вирішила промовчати. Мишко, Влад та Катя з роззявленими ротами спостерігали за тим, що відбувається. 

— Що ж, у нас тут і справді війна! - задоволено сказала ведуча в камеру. – Але все-таки я сподіваюся, що перемога буде чесною. А зараз настав час дізнатися, для кого ж ця битва була останньою.

—  Еммо, вибачте ... - перебила її раптом Жанна. Всі дивилися на неї в очікуванні чергового безглуздого звинувачення. — Я вирішила піти.

— Жанно! Ви впевнені? Ви стільки пройшли й зараз хочете піти на півдорозі до фіналу?

—  Так, я ухвалила таке рішення. Мені дорожче моє здоров'я і життя, а те, що тут відбувається, переходить усі межі, — пафосно заявила дівчина, кинувши погляд спідлоба на Аделаїду та мене.

— Що ж... Це ваше право, Жанно! Ви тільки починаєте свій шлях в екстрасенсориці та вже стільки досягли! Вам є чим пишатися! Я щиро бажаю вам удачі, Жанно!

Ми з Мишком і Катею тріумфально переглянулися і провели поглядом вихляючу попу Жанни, що плавно пройшла повз нас до дверей зали.

— Дорогі телеглядачі! До фіналу залишилося зовсім трохи, і я обіцяю, що далі буде ще більш гарячіше! – із хитрою усмішкою сказала в камеру красуня-ведуча.

- Стоп! Еммо! Гарячіше, а не більш гарячіше! Перезнімаємо! - закричала в рупор Альбіна.

Я втомлено зітхнула... Було вже близько півночі, я цілий день простояла на шпильці, і кожна хвилина тут була ще одним випробуванням. Мишко, що стояв поряд зі мною, помітив гримасу болю у мене на обличчі та підійшов ближче, взявши мене під руку, щоб я змогла на нього спертися. Я глянула на нього, як на рятівника, і посміхнулася. Хвилини очікування стали не такими болісними.

— Дорогі телеглядачі! До фіналу залишилося зовсім трохи, і я обіцяю, що далі буде ще гарячіше!

— Стоп! Знято!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍