Читати книжки он-лайн » Поезія 📜🎼🌹 » Божественна комедія

Читати книгу - "Божественна комедія"

155
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 119 120 121 ... 142
Перейти на сторінку:
(околиця Мантуї).

59. Вітчизна Вакха – Фіви. Коли сини Едіпа Етеокл і Полінік, ворогуючи за володіння містом, забили один одного, місто дісталось їхньому дядькові, жорстокому Креонту.

62 – 63. Бенако – Гардське озеро біля південних схилів гір, що височить над замком Тіраллі і є рубежем між Італією і Маньєю (Німеччиною, Германією).

64 – 66. Численні джерела на просторі між долиною Валькамоніка (на північний захід від Гардського озера) і замком Гарда (на його східному березі) обмивають схили Пеннінських Альп, а потім вливаються в Гардське озеро.

70 – 72. Пескьєра – замок, побудований веронцями в південному низинному краю Гардського озера для захисту проти Бергамо і Брешьї.

73 – 78. Біля Пескьєри з Гардського озера витікає річка Мінчо, що впадає в По біля містечка Говерно.

106 – 114. Евріпіл. – Коли греки вирушили проти Трої, лишивши дома самих тільки немовлят, Евріпіл і Калхант були жерцями при війську. У місті Авліді, де було зібрано грецький флот, вони визначили день, сприятливий для відплиття до троянських берегів.

116. Мікаеле Скотто – родом шотландець, астролог при імператорі Фрідріху II. Він пророкував імператорові, що той помре у Флоренції. Імператор помер не у Флоренції, а у Фйоренцуолі (Малій Флоренції).

118 – 120. Гвідо – Гвідо Бонаті із Форлі, астролог XIII ст. Граф Гвідо Монтефельтро жорстоко поплатився за те, що повірив всевідаючому ворожбитові.

Азденте – швець у місті Пармі, який провіщав майбутнє, незважаючи на своє цілковите неуцтво.

124 – 126. Але ходімо… – Місяць, на якому народна уява розрізняла постать Каїна з в’язкою хмизу, торкнувся обрію, що віддаляв населену півкулю від водяної.

126. За Севільєю – тобто на заході Європи.

127 – 129. Тієї ночі місяць був уповні. – Цими словами Віргілій хоче вказати, що сонце вже зійшло, бо повний місяць, який заходить при сході сонця, світив минулої ночі, коли Данте блукав у лісі, а тепер, через добу, заходить уже після сходу сонця.

ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРША

Коло восьме. – П’ятий схов. – Хабарники. – Луккський старшина. – Чорти з гаками

7. Як у Венеції… – Венеціанський арсенал – знаменита корабельна верф і арсенал Венеції, споруджений у 1104 р. і значно розширений у 1303 р. Тут був величезний басейн з киплячою смолою для засмолювання кораблів і човнів.

37. Лихолапи – загальна кличка чортів, які були озброєні гаками і охороняли п’ятий схов.

38. Старшина святої Зіти… – Свята Зіта була особливо шанована в місті Луцці, де вона жила (XIII ст.). Її ім’я тут стоїть замість назви міста.

Старшина – один з десяти членів ради, що управляла Луккою.

40. Бонтуро – впливова людина в Луцці і великий хабарник. Данте іронізує, що Бонтуро… хабарничать не візьметься.

48. Святе Лице – візантійське розп’яття з чорного дерева в луккському соборі. Чорти знущаються з грішника, який, з почорнілим від смоли лицем, став схожий з цим розп’яттям.

49. Серкйо – ріка, що протікає поблизу Лукки, звичайне місце купання городян.

76. Лихохвіст – ім’я одного з дияволів. У віршованому тексті всі імена чортів дано в перекладі.

95 – 96. Капрона – замок, який захопила у гвельфської Лукки гібелінська Піза, але в серпні 1289 р. здала з’єднаному війську луккських і флорентійських гвельфів, серед яких був і молодий Данте.

106 – 111. Показуючи поетам дорогу, Лихохвіст їх обманює, бо, як вони незабаром переконаються (П. XXIII, 133 – 141), над дальшим, шостим сховом обвалилися всі мости, а не тільки міст того гребеня, по якому вони йшли.

113 – 114. Дванадцять сотень шістдесят шість років… – Лихохвіст пояснює обвал моста тим самим здриганням Пекла, про яке говорив Віргілій (П. XII, 37 – 45 і прим.), тобто землетрусом, що стався, за євангельською легендою в момент смерті Христа, в так звану «страсну п’ятницю». Церковники вважали, що Христос помер у тридцять чотири роки, а годиною його смерті була середина дня, і цієї віри додержувався Данте. Після землетрусу, за словами Лихохвоста, минуло 1266 років і 19 годин. Таким чином, час дії цієї сцени – 7 година ранку страсної суботи, 9 квітня 1300 р. З цим збігаються рядки П. XX, 127 – 129: в ніч перед 8 квітня, коли Данте блукав у лісі, за календарем значився повний місяць.

ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА

Коло восьме. – П’ятий схов (продовження). – Наваррець Чамполо. – Бійка чортів

4 – 5. Я бачив, ворог нищив навісний… – Замолоду Данте брав участь у поході проти Ареццо і 11 червня 1289 р. бився як вершник на р. Кампальдіно, де аретинців було розбито.

48. В Наваррськім королівстві я родивсь. – Це Чамполо, міністр короля Тебальда II, великий хабарник. Тебальд II був на престолі з 1253 до 1270 р.

65. Латинці – тобто італійці.

82 – 87. Галлура – один з чотирьох округів, або «юдикатів», на які поділялась підвладна Пізі Сардинія і якими управляли так звані «судді». З 1275 по 1296 р. галлурським суддею був Ніно Вісконті. Чернець Гоміта (р. 81), його міністр, який брав великі хабарі, закінчив життя на шибениці.

88 – 89. Мікель Дзанке – міністр, що розбагатів хабарництвом, став, з допомогою шлюбу, правителем Логодоро. Одну з своїх дочок він віддав за генуезького рицаря Бранка д’Ор’я, і той у 1275 р. зрадницьки вбив його.

133 – 151. Цей забавно-грубий епізод з бісівською вартою п’ятого схову нагадує вульгарно-фарсові інтермедії з чортами, що поступово стали обов’язковим елементом середньовічних містерій – вистав на серйозні релігійні сюжети.

ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ

Коло восьме. – П’ятий схов (закінчення). – Шостий схов. – Лицеміри

3. Мінорити – ченці-францисканці, які звичайно ходили не поряд, а один за одним.

4 – 6. Байка прастара. – В середньовічних збірниках можна було прочитати байку, приписувану Езопові, про те, як жаба, прив’язавши до себе ниткою довірливого щура, пірнула з ним у воду. Коли щур, захлинувшись, виплив на поверхню, шуліка схопив його, а разом з ним і прив’язану жабу і з’їв обох.

7. В італійському тексті то і issa – близькі за значенням слова (синоніми).

8. Що в бійці тій і в баєчних рядках. – Старий хотів нашкодити Росотопчію, як жаба щурові, і обидва опинились у киплячій смолі, як персонажі байки в пазурах шуліки (П. XXII, 133 – 141).

26. Свинцеве скло – дзеркало.

58. Блискучі тіні – тобто лицеміри.

63. Отак в Колоньї… – в нинішньому місті Кельні.

66. Фрідріхів (плащ)… – Розповідали, ніби винних в ображанні особи імператора Фрідріх II наказував одягати у важкий свинцевий плащ і ставити на розпечену жаровню. Свинець розтоплювався, і засуджений згоряв живцем.

103. Брати-веселуни. – У 1261 р. в Болоньї було засновано орден «рицарів діви Марії», метою якого вважалось примирення ворогуючих і захист

1 ... 119 120 121 ... 142
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Божественна комедія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Божественна комедія"