Читати книгу - "Закон Єдиного. Книга 1. Історія Небесних королівств., Алекс Міш-ах"

ГЛАВА 13

  1. Так закінчився Світанок Данха, упродовж якого говорив великий Осір. І його Боги та Лорди були уповноважені зібрати Урожай землі та небес для наступного циклу. Порядок відновився на небесах і землі, бо Бог говорив як людина. У людей і ангелів очі були повернені всередину, щоб дізнатися, з чого Джеховіх зробив їх. І землю і місяць, сонце і зірки показали в новому світлі, - для розуміння людей. І не для того, щоб уникати і зневажати, а для слави, даної Великим Духом у корисних цілях.

  2. Джеховіх сказав: Деяких людей Я створив, щоб міркувати про близькі речі; інших, щоб міркувати про віддалені царини, з різноманітними думками і в нестандартній формі. Не думайте, люди, що на високих небесах такі люди стають однаковими. Не так створив Я їх, але щоб спрямовуватися до своїх різних крайнощів, вічно!

  3. Насамперед, Осір, Мій Син, був зведений на престол, щоб дати привід для практики. Він прибув на землю не у випадковий період, а якраз у той самий час, коли Я мав намір посіяти потомство невір'я, щоб широко розповсюдити його землею і небесами.

  4. Бо сезон віри і сезон невір'я настає для всіх народів. І з вірою в правду і любов, і з невір'ям у великі дослідження і вивчення, з жорстокістю і суперечкою.

  5. Осір сказав: Пошліть за моїм відродженням, Джеховіх! Я викорінив зло віросповідання ідолам, бо за протилежністю завжди слідує занадто багато віри. На землі я відкрив очі людині, і встановив мітки на душах людей. Тепер людина не зможе йти від землі на небеса, кажучи: На жаль, у мене немає земного знання про небеса!

  6. Джеховіх сказав: Для подальшої людської слави Я встановив указ землі для джайанських областей на три тисячі років, і за цей час ваш плід має дозріти.

  7. Осір передбачав часи й місця на майбутньому шляху землі й небес, і що з його декретів виросте матеріальна філософія, перша на землі. На що людина має озирнутися назад, з часом, кажучи: Звідси прибула Осіріанська система, а звідси - Арійська раса. Все ж Осір дивився далі, коли люди мають стати ідолопоклонниками в недовірі до духовних речей, віросповідуючись сонцю, місяцю та зіркам. І будуть дуже переконливо стверджувати, що знайшли причину й основу всього.

  8. Джеховіх сказав: Людина повинна вивчити всі речі по черзі, щоб знайти Мене. Але Я дав цю роботу не одному поколінню людей, і навіть не на сто чи тисячу років, а на цикли. Оскільки, коли Я ввійду в Еру Космон, щоб заснувати Моє королівство на землі, людина повинна мати докази всіх припущень і філософій, разом з їхніми плодами. І вона має розсудити те, що було добре, - відповідно до свідчення минулих практик.

  9. Високо в дузі Сеїнг лунав поклик Осіра, де чекали мільйони, знаючи, що Світанок Данха на червоній зірці наближався до свого кінця. Швидкі посильні розповідали історію роботи Джеховіха через його Сина, Осіра. І оцінивши його Урожай, розклали плани біля ніг царюючої Богині Антва. І вона сказала: Підіть до моїх легіонів, які перебувають в очікуванні, які пришвартували обегію, плаваюче судно вогню, готове прослідувати за ангелами, спокутуваними великим Осіром.

  10. І вони віддали швартові обегії серед музики й танців, з п'ятьма мільйонами архангелів на борту, під командуванням Етісін, Богині Саду Антва, ефірійних рівнин, у яких проживало десять мільярдів душ. Це було місцем відпочинку для Богів і Богинь, для частування їхніми історіями спокут і порятунків смертних - на незліченних планетах, що плавають в ефірійних венах Джеховіха.

  11. Далі до червоної зірки, землі, прямувала обегія, гордість Етісіни, на фестиваль одруження семи мільярдів Наречених і Женихів Урожаю Осіра - для верхніх королівств.

  12. Тим часом Осір та його ангели, підготувавшись у звичайний спосіб, чекали сигналу, щоб вийти зі світла Джеховіха, в межах вихору землі. Дивним це здавалося Богам і людям, адже на небесному склепінні все є висхідним. Ті, хто полишають землю, піднімаються вгору, а ті, хто полишають ефірійний світ заради відродження планет, підвищуються також угору, але їх кличуть донизу, щоб задовольнити розуміння смертних. Саме так торувала шлях через вихор атмосферії обегія, і архангели Етісіни. Наречені й Женихи вигукували від радості.

  13. І мільйони гостей зібралися свідчити про церемонії, що викликали трепет, і приєднувалися до оплесків.

  14. Тепер униз спустилося судно вогню, широке, як море, з усім своїм приладдям, і прикрашене у величності, відповідно до поверхів Вібхраджа. І з мантією світла прибула Етісіна, щоб привітати великого Осіра від імені Великого Духа, і отримати його внесок у незмінні ефірійні світи.

  15. Осір, разом зі своїми архангелами Ловтсіна, зустрів Етісіну під Знаком Ормадза, Майстра творення влади. І потім представив своїх синів і дочок, кількістю сім мільярдів.

  16. Потім були оголошені належні церемонії, і Наречені та Женихи Джеховіха увійшли в обегію. Осір привітав Бога, який був посвячений у духовний сан, щоб стати правителем небес і землі протягом наступних двохсот років. І з сумом у душі Осір відбув, увійшовши в обегію, судно вогню, що вирушало до вищих небес, де на нього чекали мільйони люблячих янголів, які закликали його повернутися додому.

  17. Невдовзі могутнє судно піднялося вгору, яким командувала струнка Етісіна, молода Богиня Саду Антва. Її невеличкі руки піднялися вгору, до Джеховіха, волею її могутньої віри, - командира над елементами.

  

  

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍