Читати книгу - ""Каселона". Природний добір, Олена Гриб"

– А людей? – Клон різко втратив зверхній тон, навіть губу забув закопилити, і зацікавлено витягнув шию в напрямку зім’ятого парашута, з-під якого долинало смачне чавкання. – Боїться?

– Людей він ще наче не пробував, хоча схильності виявляє, – чесно зізнався Сем.

– Ну і дурні жартики! Я хочу його погодувати!

Хлопець тінню метнувся в трюм і повернувся з тонким бутербродом, нашпигованим зеленню настільки, що хліба майже не було видно, а шматочок якогось червоного овоча здавався випадковою смітинкою.

– Поки в тебе зброя, лайс не підійде, – втомлено зауважив Сем.

Йому не подобалась ця ситуація. У справі про вбивство принца акуліньки поліцію не зупинять. З хвилини на хвилину над головою промчать десятки флаєрів. Можливо, навіть репортери з’являться, щоб швидше схопитися за поживну тему «душогуба Райса». Якщо, звісно, ще хоч хтось про нього пам’ятає. Час спливає надто швидко, тепер у медіа нові рейтингові герої і злочинці.

– Це ж тварина! – Клон бачив, що лайс до нього не йде, але вперто намагався його виманити. – Вона нічого не розуміє!

Сем знизав плечима і залишив їх насолоджуватися товариством один одного.