Читати книгу - "20 000 льє під водою, Жюль Верн"

179
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 125 126 127 ... 130
Перейти на сторінку:
в невідомі моря, небезпека Мальстрему, про яку Аронакс і його супутники навіть не здогадуються, їхній намір залишитися з Немо, коли вони чують це зловісне слово, відірваний човен попри їхні зусилля і разом з ними — це буде чудово! Потім таємниця, вічна таємниця «Наутілуса» і його капітана…»

Письменник прагне показати, що доля капітана Немо не просто «дивовижна», а й велична. Він уникає відповідей на поставлені в кінці роману запитання про долю господаря підводного човна. Цей майстерний художній прийом замість розв'язки готує нову зав'язку: в нашій пам'яті закарбовується велична постать героя.

Однак капітан Немо знову з'явиться в іншому романі Жуля Верна, де й відповість на всі запитання, що так хвилювали читачів.

Закінчивши «20 000 льє під водою», Жуль Верн повертається до давніх задумів. Під час перегляду роману «Таємничий острів» у нього виникає ідея розширити свою «робінзонаду», надати їй рельєфності: він ховає в підводній острівній печері «Наутілус» і його господаря! Вірний своїй мізантропії, капітан, як і раніше, залишається невидимим і невідомим для мешканців острова, хоча й усіляко допомагає їм, оберігає, рятує від небезпек. В останні дні свого життя він усе-таки відкривається людям: стають відомими його ім'я та історія життя. У далекому минулому Немо, індійський принц Даккар — людина шляхетного походження, яка колись присвятила своє «земне» життя боротьбі за незалежність батьківщини. Після поразки повстання, втративши родину та близьких йому людей, відчуваючи ненависть до цивілізованого світу, принц назавжди полишив його. Відтоді він цілком належить морю, а «Наутілус» став його довічним прихистком…

Зворушлива сцена біля смертного ложа капітана Немо викликає в уяві низку образів: ось ми бачимо його вперше — голова шляхетно піднята, чорні очі дивляться зі спокійною рішучістю; капітан Немо грає на фісгармонії, торкаючись тільки чорних клавіш; Немо, охоплений жагою помсти, спостерігає, як гине смертельно вражений ним корабель; капітан Немо підіймає свій прапор — чорне полотнище з вишитою золотою літерою «N» — на Південному полюсі, промовляючи пристрасні слова любові до волі. Не варто тлумачити чорний колір прапора як «анархічне» послання самого Жуля Верна — письменник жодною мірою не поділяв цієї ідеології. Його прагнення й любов до волі більш загальні й водночас особисті: це внутрішня необхідність і питома потреба людського єства. Образ капітана Немо втілює ідеал цілковитої свободи й водночас трагедію самотності. «Я помираю тому, що уявив, ніби спроможний жити в самоті!» — визнає на смертному ложі капітан в останні хвилини свого життя.

Влучну характеристику дав капітанові Немо внук письменника Жан-Жуль Верн:

«Капітан «Наутілуса» — не просто патріот, якого переслідує влада його країни; це узагальнений образ людини, яка повстала проти несправедливості й тиранії в суспільстві, де всім правлять завойовники.

Немо — персонаж будь-якої епохи; його мандри — одіссея всього людства, що прагне розв'язання грандіозних проблем, однак при цьому має діяти виважено, з вірою в майбутнє».

Наукові передбачення Жуля Верна давно стали реальністю. «Що б я не писав, що б не вигадував — усе це поступатиметься перед дійсністю, бо настане час, коли досягнення науки здолають силу уяви».

Проте значення творчості Жуля Верна цим не вичерпується: він створив роман нового типу — роман про науку, яка дає людині знання й допомагає осягнути таємниці природи; він відкрив для літератури ще одну незвідану сферу — поезію винахідництва, романтику наукових пошуків та відкриттів. Час диктував свої вимоги. Жуль Верн тонко відчув настрій доби, проникся ним і відгукнувся на нього своїми романами.

«Вільна людина, назавжди закохана в море…» — так назвав Жуля Верна французький поет Шарль Бодлер, і таким ми завжди пам'ятатимемо цього письменника, який втілював у художніх творах свої найфантастичніші мрії.

Олена ПОНОМАРЕВА


СЛОВНИК МОРСЬКИХ ТЕРМІНІВ

Ахтерштевень — кормова частина корпусу судна.

Бакборт — лівий борт судна за його ходом.

Бізань-щогла — остання, найближча до корми щогла на судні.

Брас — давня французька міра довжини; дорівнює приблизно 1,6 м.

Бушприт — горизонтальна або похила щогла на носі вітрильного судна.

Ватерлінія — лінія вздовж борту судна, що показує його граничне занурення.

Галс — курс судна відносно вітру.

Грот-щогла — друга від носа, найвища щогла на судні.

Кабельтов — морська міра довжини; дорівнює 185,2 м.

Кіль — подовжена балка посередині днища судна, яка забезпечує його міцність і жорсткість.

Корвет — військовий вітрильник середніх розмірів.

Льє — стародавня французька міра віддалі; дорівнює 4,8 км.

Миля (морська) — довжина 1 мінути дуги земного меридіана; дорівнює 1 км 852 м.

Мідель — середня, найширша частина судна.

Пілерс — дерев'яний або металевий вертикальний стояк, що підтримує палубу.

Рея — поперечна жердина на щоглі, на яку підвішуються вітрила.

Такелаж — уся снасть на судні.

Туаз — стародавня французька міра довжини; дорівнює 1 м 83 см.

Фок-щогла — передня щогла на судні.

Форштевень — крайня носова частина судна.

Штирборт — правий борт судна.

Штуртрос — ланцюг або трос, який іде від барабана, що його обертає штурвал, до стерна.

Ют — кормова частина палуби судна від грот-щогли до кінця корми.



ЗМІСТ

Жуль Верн. 20 000 ЛЬЄ ПІД ВОДОЮ

Пономарева Олена. ПІДВОДНА ОДІССЕЯ КАПІТАНА НЕМО

СЛОВНИК МОРСЬКИХ ТЕРМІНІВ



Примітки
1

Французькі вчені-природознавці.

(обратно) 2

Близько 106 метрів. Англійський фут дорівнює 30,4 см (прим. Жуля Верна).

1 ... 125 126 127 ... 130
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «20 000 льє під водою, Жюль Верн», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "20 000 льє під водою, Жюль Верн"