Читати книгу - "Червоний РубІн , Arachne "

Елін кивнула, хоч і знала, що Мартін її не бачить.

— Гаразд, ми рушимо в цьому напрямку, — рішуче сказала вона. — Але якщо Рубін опиниться в руках когось ще до того, як ми їх знайдемо.

— Ви не можете собі дозволити такий сценарій, — перебив Мартін, його голос звучав суворо. — Якщо це станеться, Еліне, наслідки будуть катастрофічними.

Елін сиділа за своїм робочим столом, оточена тишею кабінету. За вікном повільно темніло, і в кімнаті залишилися лише слабкі відблиски вуличних ліхтарів, що проникали крізь жалюзі. Стіни кабінету, обвішані документами та картами, здавались раптом давлячими. Тиша була майже відчутною, що переривалася лише рідкісним стукотом її пальців по дерев'яній поверхні столу.

Вона знову і знову прокручувала в голові слова Мартіна. Йоакім - Охоронець. Її брат, якого вона шукала ці роки, виявився тим, хто міг вирішити долю Червоного Рубіна. Це відкриття вразило її. Спершу щоденник, потім шифри, а тепер ця неймовірна правда.

Її погляд ковзнув по щоденнику, що лежав перед нею на столі. Він виглядав цілком повсякденно - стара потерта обкладинка, жовті сторінки, списані недбалим почерком Йоакіма. Але тепер він здавався ключем до всього.

"Що ж тепер?" - думала вона. - "Ми повинні знайти Рубін. Без цього не можна рухатися далі. І що потім? Де Йоакім? Як я зможу захистити його від людей Якоба? А якщо він уже з ними пов'язаний?.."

Елін зітхнула, відчуваючи тяжкість відповідальності. Вона розуміла, що подальші кроки мають бути рішучими та точними. Не можна дозволити банді Якоба "Лиса" відновитися і почати полювання за Рубіном. Потрібно було об'єднати команду та направити її зусилля у кілька напрямків.

Вона машинально відкрила записник і почала виписувати найближчі завдання:

1. Знайти рештки банди Якоба.
2. З'ясувати місцезнаходження Рубіна.
3. Встановити, де знаходиться Йоаким і як він пов'язаний із давньою організацією.

Елін відчула легке полегшення. Плани завжди допомагали їй зосередитись. Тепер залишалося зробити перший крок — об'єднати команду та розпочати полювання за Рубіном.

Наступного ранку Елін зібрала команду в просторому залі для нарад. Крізь великі вікна проникало світло сірого, хмарного неба. У повітрі витало напруження і передчуття — кожен знав, що попереду на них чекає щось важливе.

Елін стояла біля столу з картою міста, схрестивши руки на грудях, її погляд був зосереджений. Коли всі зібралися, вона уважно оглянула своїх колег – Міа, Крістіан, Катаріна, Андреас, Фредерік та Ерік – усі були в повній готовності. Тишу перервав її рівний, спокійний голос:

— Ми маємо важливі новини. Мартін розшифрував частину щоденника Йоакіма. І виявилося, що Йоакім - Охоронець Рубіна. Тільки його кров може активувати чи знищити його силу. Тепер зрозуміло, чому Якоб "Лис" та його люди так відчайдушно його шукають.

Її слова повислі у повітрі, і кожен намагався осмислити почуте.

— Отже, тепер ми маємо знайти Йоакіма та Рубін, — промовив Фредерік, дивлячись на карту.

- Саме, - кивнула Елін. — Але, перш ніж рухатися далі, нам потрібно знешкодити залишки банди Якоба. Вони вже знають більше, ніж нам хотілося б, і полюватимуть за Рубіном і Йоакімом. Ми не можемо дозволити їм випередити нас.

Катарина, що сиділа трохи осторонь, задумливо похитала головою:

— Якоб завжди мав широкі зв'язки, не тільки в кримінальних колах. Можливо, нам потрібно більше інформації про те, хто зараз стоїть за його справами.

- Згоден, - додав Андреас, уважно вивчаючи карту на стіні. — Якщо ми зможемо розібратися, хто з його людей залишився активним, це дасть нам змогу звузити коло пошуку.

— Фредеріку, Еріку, вам доведеться зайнятися їхньою мережею. Зберіть усі можливі дані про людей Якоба, — Елін подивилася на обох детективів. — Міа та Катаріна, ви продовжите аналізувати останні сліди банди. Крістіане, твоє завдання — тримати під контролем кіберпростір. Нам не можна допустити нових атак.

— Я вже знайшов кілька слідів, які ведуть до їхньої активності, — подав голос Крістіан, що сидів поруч із Міа. — Але нам потрібно більше часу, щоб точно відстежити їхнє переміщення.

Ерік посміхнувся:

- Питання часу - це завжди було нашою сильною стороною. Ми можемо визначити, де вони ховаються, просто треба діяти швидше, ніж вони.

Елін знову подивилася на всіх:

— Нам треба поєднати сили. Ми всі розуміємо, що ставки високі. Якоб "Ліс" вже одного разу мало не виграв, але цього разу ми не дамо йому шансу.

Нарада тривала ще якийсь час. Кожен пропонував свої ідеї, висував можливі тактики, і до кінця обговорення команда була готова до нових кроків.

Елін, відчуваючи, як починає прояснюватись план дій, кивнула і сказала:

— Тоді не гаятимемо часу. Почнемо сьогодні ж.

***

Елін виїхала до в'язниці, де під вартою був Якоб "Лис". Похмурий день доповнював її настрій - сіре небо з рідкісними проблисками сонця створювало холодну атмосферу. Її пальці міцно стиснули кермо, думки безперервно поверталися до питань: "Хто викрав Рубін? І чи знає Якоб про Йоакима?"

Коли Елін дісталася в'язниці, на її плечах уже лежав важкий тягар відповідальності. Якоб "Лис" був не просто ворогом - він був символом усіх невдач, які переслідували агентство від початку розслідування Червоного Рубіна.

Пройшовши через металеві ворота та сувору охорону, Елін попрямувала до камери для допитів. Тиша коридорів тиснула, але вона не дозволяла собі розслабитися. Це був ще один етап у довгому шляху до істини.

Нарешті двері в допитну відчинилися. Якоб сидів за металевим столом, його зап'ястя були скуті кайданками. Навіть під вартою він зберігав свою усмішку, ніби знав щось, що було недоступне іншим.

Елін сіла навпроти нього, не відводячи очей. Вона почала без передмов:

- Де Рубін?

Якоб глянув на неї крізь напівопущені повіки, злегка примружившись. На його обличчі грала лукава посмішка:

- Красуня Елін. Я радий, що ти знову прийшла відвідати мене. Але ж ти знаєш, що я не люблю ділитися своїми секретами.