Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
До заходів стягнення, пов’язаних з тривалою зміною порядку та умов тримання засуджених, відносять переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, до ПКТ на строк до трьох місяців і скасування поліпшених умов тримання. При застосуванні заходів стягнення до засудженого повинні враховуватись обставини вчинення правопорушення, особа засудженого та його попередня поведінка. Захід стягнення має відповідати тяжкості й характеру правопорушення та виключати заподіяння засудженим фізичних страждань і приниження людської гідності. Заходи стягнення у виді поміщення в дисциплінарний ізолятор, карцер або ПКТ є крайніми заходами дисциплінарного реагування, що застосовуються до засуджених, які свідомо відмовляються виконувати встановлений порядок відбування покарання, мають негативну спрямованість особистості та не реагують на профілактичні й виховні заходи.
10. З метою забезпечення неухильного дотримання засудженими передбачених для них правил поведінки в колоніях встановлюється суворо регламентований розпорядок дня. Поняття розпорядку дня в установах виконання покарань та його зміст нормативно закріплені у п. 31 ПВР УВП. Розпорядок дня організовується в кожній установі з урахуванням особливостей роботи з відповідним складом засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов, інших конкретних обставин і включає: час підйому, туалету, фізичної зарядки, приймання їжі, розводу на роботу, перебування на виробництві, перевірку наявності засуджених, проведення загальноосвітнього та професійно-технічного навчання, виховних, культурно-масових і спортивних заходів тощо. При цьому передбачаються безперервний восьмигодинний сон засуджених і надання їм особистого часу в межах, установлених кримінально-виконавчим законодавством. Не менш як один раз на місяць проводяться перевірки-огляди зовнішнього вигляду та стану одягу і взуття засуджених. Розпорядок дня установи включає також порядок і час роботи всіх відділів, служб, об’єктів і дільниць установи. Розпорядок дня розробляється на підставі типового (наведеного у ПВР УВП), затверджується наказом начальника установи, узгоджується з начальником регіонального управління ДДУПВП, доводиться до відома всіх засуджених та персоналу та вивішується на стендах (у черговій частині, місцях цілодобового несення служби черговою зміною, місцях надання побутових послуг засудженим).
11. Окрім права засуджених на безпеку, передбаченого у ст. 10 КВК України, безпека цих осіб і персоналу являє собою ще одну вимогу режиму. Визнаючи таке право, законодавець одночасно покладає на адміністрацію установи виконання покарань обов’язок по забезпеченню безпеки засудженого. За загальним значенням безпека — це стан, коли кому-небудь чи чому-небудь ніщо не загрожує, а з юридичної точки зору безпека — це стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави. Безпека є властивістю кримінально-виконавчої системи (організованої на принципах цілісності та сталих зв’язків між її структурними підрозділами), фундаментальною основою її функціонування. Отже, кримінально-виконавча система — це система забезпечення безпеки суб’єктів та учасників кримінально-виконавчої діяльності, спрямованої на реалізацію обмежень прав і свобод, притаманних покаранню. Загроза кримінально-виконавчій безпеці є відхиленням від кримінально-виконавчої діяльності, від порядку виконання та відбування покарання, посяганням на правове становище учасників кримінально-виконавчих правовідносин. Тому забезпечення кримінально-виконавчої безпеки є гарантією, необхідною специфічною умовою існування кримінально-виконавчої системи.
Система установ виконання покарань повинна забезпечувати: 1) запобігання загрозам і небезпекам, які можуть виходити від засуджених, — тобто діяльність системи безпеки, спрямована на недопущення здійснення замислюваних чи підготовлюваних загроз і небезпек; 2) профілактику загроз та небезпек, які можуть виходити від засуджених, — заходи щодо виявлення, усунення (нейтралізація, блокування, обмеження сфери дії) причин і умов загроз та небезпек; 3) припинення загроз і небезпек, які можуть виходити від засуджених, — діяльність системи забезпечення безпеки, що полягає в недопущенні доведення до кінця, реалізації загрози чи небезпеки, що вже актуалізувалася; 4) припинення загроз і небезпек, які можуть виникати стосовно засуджених.
12. Роздільному триманню в установах виконання покарань різних категорій засуджених надається велике значення, оскільки це є важливим для виправлення засуджених, сприяє забезпеченню безпеки та певною мірою зумовлене етичними міркуваннями. Принцип роздільного тримання засуджених в установах виконання покарань на практиці здійснюється відповідно до ст. 92 КВК України. Так, уперше засуджених до позбавлення волі чоловіків тримають окремо від тих, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі; уперше засуджених за злочини, що не є тяжкими, тримають окремо від уперше засуджених за тяжкі злочини. Ізольовано від інших засуджених, а також окремо тримаються засуджені до довічного позбавлення волі, засуджені, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі, засуджені, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії. Окремо тримаються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, а також засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах.
13. Принцип індивідуалізації покарання та виховного впливу потребує зміни умов тримання засуджених залежно від їх поведінки. Це також є основною вимогою режиму. Сутністю цього інституту є зміна правового статусу засуджених до позбавлення волі, зокрема обсягу їх прав, у бік як послаблення, так і посилення правообмежень. Під зміною умов тримання у межах однієї установи виконання покарань розуміється одночасне збільшення або скорочення всіх передбачених законом пільг, які виникають у зв’язку з переводом до іншої дільниці (колонії іншого рівня). Зміна умов тримання межує з дисциплінарними стягненням та заохоченнями. Якщо дисциплінарні стягнення та заохочення застосовуються за разові відповідно негативні чи позитивні поступки і не тягнуть за собою подальшої зміни правового положення, то зміна умов тримання є реакцією на відносно стійку негативну чи позитивну поведінку засудженого й виражається у відносно постійній зміні умов їх тримання.
14. Дотримання вимог режиму не може бути здійснено в разі відсутності достатньо надійних засобів, які були б здатні їх забезпечити. У Словнику української мови засіб визначається як прийом, спосіб дії для досягнення будь-чого, як сукупність пристосувань для здійснення тієї чи іншої діяльності. «Забезпечити» означає зробити можливим, дійсним, реально виконуваним. Таким чином, «засоби забезпечення» — це прийоми, способи, що роблять щось реально виконуваним і
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України», після закриття браузера.