Читати книгу - "дзвінок який змінив моє життя , ліліанаа"

Розділ 12 (Ніколь)

я прокинулася знову від того сну, я знаходилася в своїй кімнаті, Дениса поряд не було. я сиділа заспокоювалася від сну. згодом я пішла на кухню попила води і поверталася до себе, але зупинилася біля дверей кімнати Дениса, я тихо їх відкрила і пройшла в середину, я сіла на край ліжка і дивилася на нього, він міцно спав. я торкнулася його обличчя, закусила губу і поцілувала його в губи

 - ще один, будь ласка - промовив він і відкрив очі і дивився на мене таким поглядом, наче з'їсть

 - м..мені треба йти - я встала і вже зібралася йти як він перехопив мою руку і потягнув на себе, я впала на нього. моя рука торкалася його грудей, ми дивилися один на одного

 - Ніколь - я поклала палець йому на губу та глянула йому в очі

 - нічого не кажи, просто поцілуй мене - я відчула його посмішку, він забрав мою руку і поцілував мене, раз, два, три і один нестерпно пристрасний поцілунок, я лягла біля нього

 - Ніколь, я хочу дещо сказати - я перебила його 

 - Денис, мій замок вже зробили, я завтра повертаюсь до себе і..і вибач за це, цього не повинно було статися - я піднялася, а він за мною, ми обоє сидимо дивимося один на одного

 - я хотів це сказати в більш романтичній обстановці,  але ти не залишила мені вибору

 - ти про що? - я не розуміла його

 - мій світ став таким різнобарвним, коли ти з’явилася у ньому. ти додала сенс радіти життю, з тобою я почуваюсь закоханим підлітком, а може я не тільки так почуваюсь, а ще й поводжусь. я не вмію гарно висловлювати свої почуття, тому кажу як виходить, ти мені подобаєшся - на моїх очах з'явилися сльози, я їх змахнула

 - Денис, я.. розумієш..

 - якщо це не взаємно то йди до себе

 - а якщо це взаємно? 

 - якщо це взаємно, то поцілуй мене - я підсіла до нього, взяла його обличчя в руки та ніжно поцілувала. коли я глянула на нього то на наших обличчях засяяли посмішки

 - то ти залишаєшся? - спитав він

 - ти ж не відпустиш мене, чого питаєш? - я посміхнулася і лягла на ліжко, він ліг поруч

 - правильно мислиш - глянув на мене, я підсунулася до нього, голову поклала йому на груди, а руку на торс, він гладив мою спину і ми так заснули. вранці мене будив Денис, мені вдруге за ніч приснився сон, але на цей раз той здоровань назвав ім'я. я весь ранок мовчала. коли ми їхали в машині я спитала його

 - ти пов'язаний з нелегальними гонками?

 - та ні, взагалі цим не цікавлюсь, а ти чого питаєш?

 - той сон, він був двічі за сьогоднішню ніч, коли я спала з тобою той здоровань назвав ім'я незнайомця

 - і? як звали?

 - Денис, то був ти. перед тим як назвати ім'я він вивів тебе на світло, назвав ім'я і..і вбив - по моїй щоці скотилася сльоза, він зупинився на узбіччі і взяв мене за руку

 - я тобі клянусь, я ніколи не пов'яжу себе з гонками - він поцілував мене

 - справді? - я дивилася на нього зі сльозами на очах

 - угу, клянусь - він поцілував тильну сторону моєї руки і ми продовжили дорогу до університету 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍