Читати книгу - "Флористка, Viter"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Наступні дні минули швидко. Артем поступово відновлював сили, а Зоряна продовжувала збирати інформацію про людей, які влаштували засідку. Кожен їхній діалог балансував між професійною співпрацею та тими почуттями, які не можна було ігнорувати.
Одного вечора Зоряна знову прийшла до лікарні. Вона принесла Артему його улюблену каву і розстелила на тумбочці якісь документи.
— Маємо великі проблеми, — одразу сказала вона.
— Це я вже зрозумів. Але давай детальніше, — Артем відкинувся на подушки, уважно дивлячись на неї.
— Я перевірила записи з камер спостереження біля фабрики. Один з нападників — це колишній військовий, який зник з радарів кілька років тому. Його звуть Дмитро Савчук, і він працював у спецопераціях під прикриттям.
Артем насупився.
— Якщо такі люди починають працювати проти нас, значить, хтось їх добре мотивував. Можливо, цей ворог не просто близько — він вже поруч.
Зоряна кивнула.
— Саме так. І це означає, що ми не можемо діяти легковажно. Ти ще не повністю відновився, але нам доведеться прискоритися. Мені здається, що вони планують новий напад.
Артем провів рукою по обличчю, намагаючись зосередитися. Він відчував, що ситуація ускладнюється, і гра стає дедалі небезпечнішою.
— Якщо вони щось готують, то нам потрібен план. Я не збираюся сидіти тут і чекати.
Зоряна усміхнулася.
— Знала, що ти так скажеш. Тому вже маю дещо на думці.
Вона розгорнула перед ним карту міста, вказуючи на кілька точок. Гра справді тільки починалася, і цього разу вони не збиралися грати в запасі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Флористка, Viter», після закриття браузера.
