«А це хіба не так?» – її очі висловлювали більше, ніж могли б сказати слова.
Даріан взяв лінійку, змахнув нею як ножем.
– Забула, що поряд є я? – запитав цілком мирно.
«Не звикла покладатися на інших».
– Люди не люблять тих, у кого постійно проблеми. – Міка не збиралася бути відвертою, але щось змушувало відповідати, і часом відповіді дивували її саму.
– Хто це сказав? – Керрейт ніби готувався спростувати вислів невідомого книжкового мудреця.
Вона посміхнулася, підштовхнула облишене Мавком чорнило подалі від краю столу.
– Життя, – хмикнула без апломбу. – Моє життя.
Ніби відчуваючи, що Міці не хочеться обговорювати цю тему, Даріан не уточнював, що саме малося на увазі, натомість запропонував:
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб» жанру - Фентезі 🐉🧝♀️🗡️:
