Читати книгу - "Грушевський, Скоропадський, Петлюра"

Полісся до суміжних губерній» приєднали «Бердянський та Мелітопольський повіти — до Катеринославської губернії»; «Дніпровський — до Херсонської губернії»; «Мозирський, Річицький та Пінський — до Волинської губернії». За три дні перед тим, 5 грудня, оголосили «Закон про мобілізацію всього чоловічого населення Київського міського отаманства, яке здатне носити зброю й народилося в часі від 1 січня 1889 р. по 31 грудня 1898 р.». Механізм реалізації визначили такий: «В призначений день голови й секретарі домових комітетів, а де їх нема — домовласники або особи, що їх заступають, з квартирними зшитками являються до прийомної комісії для подання відомостей про осіб, що мешкають у домі і підлягають призову по цьому ­закону, а також беруть участь в комісії при прийомі осіб, що призиваються від дому». Санкція: «За ухилення від призову, переховування призваних, за незаконне увільнення від призову, а також за допомогу цьому — винні підлягають військово-польовому судові, котрий за такі вчинки визначає каторжні роботи од 4 до 20 років»[257].

19 листопада, розуміючи критичний стан, в якому опинилася держава, гетьман звернувся до тих, хто 7 місяців перед тим привів його до влади — до «громадян-хліборобів». «Користуючись тим, — волав Скоропадський, — що почате Мною утворення власної української армії, яке вимагає великої підготовчої праці, ще не закінчене, — по багатьох місцях нашої землі темні сили піднімають голови і несуть з собою заколот та знищення трудового народного багатства. Для успішної боротьби з цим злом Ви повинні стати твердою стіною, щоб об неї розбилися всі змагання ворогів порядку. Ідучи на зустріч висловленому Вами кілька разів бажанню утворити свою хліборобську озброєну силу на противагу розбишакам та большевикам, Я заклинаю Вас утворити із свого кола відділи вірних синів Ваших, [які] одержавши з мого наказу повне озброєння, під керівництвом обраних спілками хліборобів досвідчених і відданих рідному краєві і Мені офіцерів виявили б міць в справі знищення ворогів порядку і заспокоєння села»[258].

Одночасно Верховний Головнокомандувач видав наказ до армії — зміст його і сьогодні не може не викликати хвилювання у порядної української людини. «Настав грізний час, — йшлося в ньому, —коли всі чесні й люблячі свою Вітчину люди повинні грудьми стати на її оборону. Тепер немає місця національним суперечкам і політичному розбрату. Україна й Росія кличуть усіх нас на оборону їх політичного існування, й ми повинні врятувати їх або вмерти зі славою. ...Тепер, коли Росія гине, розшматована страхіттями большевизму, коли большевизм цей загрожує вже Україні, Ви мусите віддати всі ваші сили на працю Батьківщині; Я закликаю вас усіх рятувати Україну й тим самим рятувати Росію. ...До вас, козаки, звертаюсь Я з великим проханням — одверто боріться з большевизмом, пам’ятайте, що під гнітом большевизму гинуть у Росії всі справжні працівники, що всяка, навіть мала власність нищиться, що влада захоплюється тими, котрим нічого тратити, й що через це повстання селян проти большевицької влади йдуть одно за другим. Вимагаю від вас однодушно стати на оборону України й тим дати мені можливість скоріше перевести закони про землю й закони про притягання широких народних кіл до упорядження держави»[259].

Останні дні старої Європи

Об’єктивно — поза всіма зусиллями, які здійснила або могла здійснити для стабілізації ситуації всередині країни адміністрація Української Держави, поза всіма зусиллями, які доклали її внутрішні вороги, насамперед з числа очільників націонал-соціалістичних партій, доля нашої Отчини, доля нашого народу більш як на сторіччя наперед визначилася подіями на Західному фронті Першої світової.

Відома і дата початку кінця — 15 вересня 1918 р. Того дня розпочався загальний наступ збройних сил країн Антанти. Далі події розвивалися подібно до вулканічного виверження — стрімко та невідворотно.

Кордони держав після завершення Першої світової війни. Суспільне надбання

За два тижні після початку наступу 29 вересня перемир’я з Антантою уклала Болгарія. Наприкінці жовтня італійська армія розгромила австро-угорські частини в Італії та звільнила свою країну. Тими днями почався безупинний процес державного розпаду Габсбурзької імперії — 28 жовтня чехословацький Національний комітет проголосив Чехословаччину, 29 жовтня оголошено про народження Королівства Сербів, Хорватів та Словенців. Останнього жовтневого дня розпочалося збройне повстання в Будапешті, Угорщина оголосила про припинення «персональної унії» із Австрією. 30 жовтня з війни вийшла Оттоманська Порта.

Станом на 1 листопада війська країн Згоди остаточно звільнили території Албанії, Сербії, Чорногорії, вступили на територію Болгарії та Австро-Угорщини. 1 листопада 1918 р. розпочався процес розпаду Двоєдиної монархії: 1 листопада у Львові було проголошено Західно-Українську Народну Республіку.

3 листопада Відень підписав перемир’я, а в Килі розпочалося повстання матросів імператорського флоту, яке миттєво переросло в події, які згодом назвали Листопадовою революцією. 5 листопада союзники прорвали фронт у Франції, наступного дня розпочався остаточний та безупинний відступ кайзерівської армії, яка покинула окуповані Францію та Бельгію. 6 листопада Польща оголосила про відновлення державної незалежності. 8 листопада на ст. Ротонда в Комп’єнському лісі маршал Фош продиктував німцям умови перемир’я.

Підписання угоди в Комп’єні. Колорізоване фото. Суспільне надбання

9 листопада зрікся трону імператор Вільгельм ІІ, Німеччина як монархія припинила своє існування. 11 листопада 1918 р. Перша світова війна, яка продовжувалася 51 місяць і 2 тижні, офіційно закінчилася. 12 листопада австрійський імператор Карл оголосив про «відсторонення від управління державою», що означало смерть Австро-Угорщини як держави. Того самого дня оголошено про створення окремого квазідержавного утворення — Карпатська Русь — та про її відокремлення від Угорщини[260].

Останні дні Української Держави

15 листопада

Чергове засідання українського уряду відбулося на тлі цих вселенського значення історичних подій. Питання в порядку денному мали характер екстраординарний. Цитуємо протокол без вилучень:

Слушали: Постановили: І. Предложение председателя Совета Министров выпустить от Совета Министров к населению воззвание по поводу печальных событий, происшедших сегодня на улицах г. Киева. І. Предложение председателя Совета Министров принять и одобрить составленный державным секретарем проект воззвания, при сем прилагаемый. ІІ. Предложения председателя Совета Министров по вопросу о правительственном сообщении от имени каби­нета. ІІ. Заслушанный проект правительственного сообщения одобрить в редакции, при сем прилагаемой. Вопрос о равноправии украинского и русского языков, отношение к которому кабинета в правительственное сообщение Советом Министров постановлено не включать, обсудить в одном из заседаний Совета на будущей неделе. ІІІ. Предложение председателя Совета Министров: довести до сведения представителей держав Согласия в Яссах выпущенное от Совета Министров правительственное сообщение и просить их прислать на Украину своего дипломатического представителя и войсковые части. ІІІ. Предложение председателя Совета Министров принять и поручить министру иностранных дел выработать текст сообщения представителям держав Согласия в Яссах с сообщением о правительственной декларации и с просьбой прислать на Украину своего дипломатического представителя, хотя (бы. — Д. Я.) в ранге генерального консула, а также 2 батальона войск для