Читати книгу - "Диявол у Білому місті"

191
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 133 134 135 ... 158
Перейти на сторінку:
день після зникнення…»: Franke, 104.

С. 228. «Незабаром власна валіза Емеліни…»: Chicago Tribune, 31 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 31 липня 1895 р.

С. 229. «І то незважаючи на те, що…»: Philadelphia Public Ledger, 27 липня 1895 р.

С. 229. «Урешті, я почав думати…»: Chicago Tribune, 31 липня 1895 р.

С. 229. «Так, прізвище Фелпс…»: Chicago Tribune, 7 серпня 1895 р.

С. 229. «2 січня 1893 року…»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.

С. 229. «Кілька тижнів по тому…»: Schechter, 51.

С. 229. «На гладенькій емалі…»: Chicago Tribune, 28 липня, 1 серпня 1895 р.

С. 230. «Найкращий здогад полягав у тому…»: Chicago Tribune, 1 серпня 1895 р.

«Холоднокровний факт»

С. 231. «Зиму 1892–1893 років ніколи не забудуть…»: Rice, 10, 12.

С. 231. «Джордж Ферріс боровся з морозом…»: Anderson, 58; машинопис без назви, Ferris Papers, 4; про використання динаміту див. Ulrich, 24.

С. 232. «Жодний цех не міг…»: машинопис без назви, Ferris Papers, 3; Anderson, 55, 57; Meehan, 30.

С. 233. «Разом з усім, що до неї приєднувалося…»: “Report of Classified and Comparative Weights of Material Furnished by Detroit Bridge & Iron Works for the ‘Ferris Wheel”, Ferris Papers.

С. 233. «Ви, напевно, ще почуєте…»: Stevenson, 416.

С. 234. «Схоже, настав час»: лист Олмстеда до Джона від 17 лютого 1893 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 234. «Я ще ніколи в житті…»: лист Олмстеда до Ульріха від 3 березня 1893 р., ibid., Reel 41.

С. 236. «Це здається геть неможливим…»: Bancroft, 67.

Поява Мінні

Свої висновки щодо мотивів Голмса я роблю за тими дослідженнями психопатій, якій проводилися протягом ХХ століття. Поведінка Голмса — його нечесні оборудки, численні шлюби, надзвичайна здатність зачаровувати людей, непроведення межі між добром і злом, а також його майже моторошна здатність помічати слабкості й вразливість інших людей — дуже точно відповідає описам найбільш крайніх форм вияву психопатії. (Наприкінці ХХ століття психіатри офіційно відмовилися від терміну «психопат» і його безпосереднього наступника «соціопат» на користь «людина з антисоціальним розладом особистості», хоча з них у повсякденному мовленні найбільш уживаним залишається слово «психопат».)

Особливо чітку характеристику психопатії див. у піонерській праці доктора Гарві Клеклі «Маска душевного здоров’я», надрукованій у 1976 році. На с. 198 він говорить про «дивовижну здатність завойовувати кохання жінок і назавжди прив’язувати їх до себе.» Дивіться також «Діагностично-статистичний посібник із психічних розладів», видання 4-те, с. 645–660; працю Волмена (с. 362–368), Міллона та ін., — повністю, але особливо с. 155, де згадується характеристика серійних убивць-психопатів Філіппа Пінеля: «Хоча їхні злочини можуть викликати в нас хворобливу реакцію, але ці люди не є хворими з медичної чи законної точки зору. Натомість серійний убивця зазвичай є соціопатичною особою, яка не має внутрішнього контролю — почуття вини чи совісті — який би керував його діями, а натомість має надзвичайну потребу контролювати інших і домінувати над ними. Він точно знає, де добро, а де зло, розуміє, що вчинив погано, але просто його здобич йому байдужа як людина. Соціопат не засвоїв внутрішнє правило, яке забороняє вбивати. Йому важлива лише власна забава”.

Також у праці Мільтона і співавторів на с. 353 згадується конкретний пацієнт на ім’я Пол, котрий мав «надзвичайну здатність вирізняти з-поміж інших наївних, пасивних і вразливих жінок тих, які готові до того, щоб ними маніпулювати, експлуатувати їх».

Також, пишучи про справу сестер Вільямс, я знов-таки спирався на низку статей у пресі й на книжки Босвелла і Томпсона, Франке і Шлехтера. Див. Chicago Tribune, 20, 21, 27, 31 липня, 4, 7 серпня 1895 р.; New York Times, 31 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 21, 23, 26 листопада 1894 р., 22 грудня 1894 р., 22, 24, 27, 29 липня 1895 р.: Boswell and Thompson, 86–90; Franke, 106–109; Schechter, 58–63.

С. 237. «інститут “Silver Ash”»: Chicago Tribune, 27 липня 1895 р.

С. 237. «із допомогою не менш як сімдесяти п’яти робітників…»: Chicago Tribune, 25 липня 1895 р.

С. 237. «високоякісні меблі від меблевої компанії “Tobey”»: Chicago Tribune, 27 липня 1895 р.

С. 237. «кераміку від посудної фірми “Френч — Поттер”»: Ibid.

С. 237. «Одна фірма “Мерчант і компанія”»: Chicago Tribune, 30 липня 1895 р.

С. 238. «У поблизькому педагогічному училищі…»: Chicago Tribune, 26 червня 1892 р.

С. 239. «личко, як у немовляти»: Boswell and Thompson, 87.

С. 239. «Мінні Вільямс народилася в штаті Міссісіпі…»: різноманітні деталі про походження й життя Мінні й Анни Вільямс я знайшов у числі «Chicago Tribune» за 31 липня 1895 р.

С. 240. «Протягом 1889 року…»: Як саме й коли Голмс залицявся до Мінні, важко визначити, але точно відомо, що він їздив до неї в Бостон, і то досить часто, щоб завоювати її захоплення. У числі «Chicago Tribune» за 29 липня 1895 року розповідається про першу зустріч Мінні з Голмсом. Інші деталі можна знайти в «Chicago Tribune» за 20 липня, як-от: коли саме Мінні поїхала вчитися до Бостона в академію, її подальші подорожі, зокрема, епізод із втратою $15 000 через нещасливу спробу заснувати театральну трупу. Див. також «Philadelphia Public Ledger» за 22 листопада 1894 р., 27, 29 липня 1895 р.

С.

1 ... 133 134 135 ... 158
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Диявол у Білому місті», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Диявол у Білому місті"