Читати книгу - "Майстер і Маргарита"

Москви. Колись розташоване тут село називалося Олтуф’єво (Алтуф’єво), 1888 р. було придбано купцем Георгієм Мартиновичем Ліанозовим і дістало свою сучасну назву.

218

Піхотинці каппадокійської когорти… — Каппадокія — область у центрально-східний частині Малої Азії (Туреччина) на північ від гірського пасма Тавр, приєднана до Римської імперії Тиберієм 17 р. н.е.

219

Ала понеслася північно-західною дорогою. — Як видно, в романі маршрут процесії на Голготу пролягав не традиційним Шляхом страждань (Via Dolorosa) до місця, де нині розташований храм Св. Гроба Господня, а через Гевронську (Яффську або Долинну) браму на північ від міста, до так званої Гордонівської Кальварії або Садової могили, яка вважається іншим місцем розп’яття та поховання Ісуса. Обидва можливі місця страти лежали поза існуючими на той час мурами Єрусалиму — факт, зазначений у Новому Заповіті (Ів. 19: 20; Євр. 13: 12). Точне положення місця страти (і поховання) залишається дискусійним.

220

Пройшовши так з кілометр, ала… і далі: …близько пів верстви дорогою… — Анахронізм: в Евангелії згадуються лише дві міри шляху: миля — mille в латинському, μίλιον у грецькому тексті Евангелія від Матвія (Мт. 5: 41), де йдеться, очевидно, про міліярій (лат. miliarium) — римську милю, що становить 1,48 км, та стадій або стадія (лат. stadium, гр. στάδιον) — грецька міра довжини, що становить 185 м (Лк. 24: 13, Ів. 6: 19, Об. 14: 20).

Верства — східнослов’янська міра шляху, що становить 1,06 км.

221

…розсипав алу на чоти… — Чота — підрозділ війська, приблизно відповідає поняттю «взвод» совєтської армії, ужитому в ориґіналі твору. Розсипати алу на чоти неможливо: вона складається з турм (див. прим. [63], [79]).

222

…їхали у возі троє засуджених з білими дошками на шиї, на кожній з яких було написано «Розбійник і бунтівник» двома мовами — арамейською та грецькою. — Авторський відступ від евангелійних реалій: засуджений до розп’яття мав сам нести хреста до місця страти. Ісус також повинен був нести свого хреста (Ів. 19: 17), але Він знемагав під його вагою, відтак довелося змусити одного киринеянина на ймення Симон нести для Нього хреста (Мт. 27: 32). В Евангелії йдеться про напис, зроблений Пилатом трьома мовами та вміщений лише на хресті Ісуса «по-гебрейському, по-грецькому й по-римському» «Ісус Назарянин, Цар Юдейський»: [Йешуа Га-Ноцри у’мелех га йегудим], ’Ιησυς ο Ναζωραιος ο Βασιλευς των ’Ιουδαίων, Iesvs Nazarenvs Rex Ivdeorvm (Мт. 27: 37, Мр. 15: 26, Лк. 23: 38, Ів. 19: 19–20). В іконографії цей напис часто відтворюється у вигляді акроніма-тетраграми ΙΝΒΙ або INRI відповідно. У російському тексті (синодальне видання): «Иисус Назорей, Царь Иудейский» (ИНЦИ) (див. прим. [49]).

223

І коли побігла четверта година екзекуції, <…> біля підніжжя, не зосталося <…> жодної душі. — Авторський відступ від евангелійних реалій: у момент смерті Ісуса біля хреста Його, хоча й на певній відстані, були Його мати та святі жони, учениці Його. Єдиним апостолом, присутнім при страті, був Іван (див. напр. Толкование Евангелия. — Москва: Благовест, 2002. — С. 748), якому Ісус перед смертю заповів опікуватися Матір’ю, а не Матвій (Ів. 19: 26–27).

224

…не знявши поножів… — Поножі — металеві або шкіряні пластини, що захищали ноги (кульші та голінки) вояка.

225

…щоб бачити страту, він обрав не найкращу, а найгіршу позицію. — Сцена розп’яття, як її бачить Левій Матвій, була, без сумніву, списана Булгаковим по пам’яті з відомої кругової панорами «Голгота», відкритої 1902 р. у Києві, в осібному балагані на Володимирській горі при вул. Трьохсвятительській, напроти Олександрівського костьолу. Саме розп’яття написане на панорамі з великої відстані, з точки зору відстороненого спостерігача, з «ненайкращої» позиції. Хрести зі страчуваними на ній сприймаються крізь імлу, але чітко прописані фігури виконавців та спостерігачів. Панораму було привезено з Відня (маляри К. Фрош та І. Крюґер), вона набула великої популярности серед киян, до неї ходили прочани та приводили екскурсії школярів. 1934 р. балаган було збурено, полотно (завдовжки 94 м) перенесено на зберігання до Успенського собору Києво-Печерської лаври (тоді антирелігійного музею), який 1941 р. було висаджено у повітря (нині відновлений). На щастя, збереглися досить добрі репродукції панорами (Распятие Иисуса Христа. Описание «Панорамы», открытой на Владимирской горе. — Киев: Спилиоти, 1902).

226

…розчахуючи свого <…> талліфа, котрий з блакитного перетворився на брудно-сірий… — Талліф (євр. [таліт]) — предмет верхнього чоловічого одягу в євреїв — великий чотирикутній шматок тканини білого кольору із синьою облямівкою або смугами (щодо блакитного кольору Булгаков помиляється), що накидався на плечі й покривав усе тіло; на чотирьох кутах цієї мантії ізраїльтянин повинен мати китиці (кутаси), прикріплені синім шнуром, як нагадування про заповіді Господні.

227

…були у Витанії під Єршалаїмом… — Витанія (Вифанія; євр. [Бет Хані] — дім фігів або дім злиднів) — невелике селище біля підніжжя Оливної гори, близько 5 км на південний схід від Єрусалиму, по дорозі на Єрихон, яке часто відвідував Ісус; тут Він воскресив Лазаря, поблизу Витанії Він вознісся на небо (Мт. 21: 17, 26: 6, Мр. 11: 11–12, 14: 3, Ів. 11: 1–46, 12: 1–3).

228

…попросив її зняти з полиці верхній коровай, <…> узяв з ляди <…> довгого хлібного ножа… — Хліб, що його випікали в Палестині за часів Нового Заповіту (і випікають дотепер), мав форму невеликих тонких перепічок з розкатаного тіста (аж ніяк не короваїв чи буханців), які при споживанні за столом розривали (переломлювали), послуговуючись ними як ложкою для рідкої їжі, або загортаючи у них тверду їжу. У хлібній крамниці того часу навряд чи потрібні були ножі (особливо довгі) до розрізання хлібин на продаж частинами. Крім того, продавчинею у хлібній крамниці аж ніяк не могла бути жінка — ці функції завжди виконував чоловік. Ба більше: напередодні свята Пасхи в крамниці не могло бути квашеного хліба — юдеї в цей час могли споживати лише опрісноки (євр. [маца] — Вихід 13: 6, 7).

229

…скинув з голови кефі… — Кефі (тюрк. kefia) — накриття голови у вигляді хустини або чалми, зазвичай з кольорової тканини.

230

…убогою Гіонською долиною… — Гіонська долина (євр. — Гіхон) — долина на захід від Єрусалиму, яка в південній своїй частині впадає в долину Енном (євр. — Гехінном), що своєю чергою біля південно-східного кутка міста впадає в долину Кедрон (див. прим. [348]). В Енномовій долині було місце поганських людських жертвоприношень, у якому згодом було зроблено звалище й де вічно палав вогонь спалюваного сміття; назва долини