Читати книгу - "Дівчина, що гралася з вогнем"

історія якимось чином пов’язана з чоловіком, якого називають Зала. За останні два тижні інтерес Даґа Свенссона був зосереджений на ньому. Вся істотна інформація з цього приводу є в його комп’ютері. Даґ Свенссон пов’язував з ним скоєне в Сьодертельє вбивство повії Ірини Петрової. Розтин показав, що їй було завдано тяжких тілесних ушкоджень, таких серйозних, що три з отриманих нею каліцтв виявилися смертельними. З протоколу розтину неясно, яке знаряддя застосовувалося під час її вбивства. Але всі пошкодження дуже нагадують отримані Міріам Ву і Паоло. Отже, знаряддям могли бути просто кулаки такого собі білявого гіганта.

— А Б’юрман? — спитав Бубланськи. — Припустимо, що комусь хотілося заткнути пельку Даґу Свенссону. Але в кого знайшлися причини вбивати опікуна Лісбет Саландер?

— Не знаю. Поки що не всі частини головоломки лягли на місце, але десь таки існує зв’язок між Б’юрманом і Залою. Це єдиний логічний висновок. Чи не час почати шукати винних в іншому напрямку? Якщо Лісбет Саландер не вбивця, то, мабуть, убивство скоїв хтось інший. Мені здається, що ці злочини якимсь чином пов’язані з торгівлею секс-послугами. А Саландер швидше помре, ніж зв’яжеться з чимось подібним. Я ж казав, що вона має тверді моральні принципи.

— І яка ж у такому разі її роль?

— Не знаю. Свідка? Супротивниці? Адже вона, можливо, з’явилася в Енскеді для того, щоб попередити Міа і Даґа про те, що їхнє життя в небезпеці. Не забувайте, що вона чудово вміє збирати інформацію.

Бубланськи задіяв увесь поліцейський апарат. Він зателефонував у Сьодертельє, передав туди опис дороги, отриманий від Паоло Роберто, і попросив пошукати покинуті складські приміщення, розташовані на південному сході поблизу озера Інґерн. Потім він зателефонував інспектору кримінальної поліції Єркеру Хольмберґу (той жив у Флемінгберзі і, отже, був ближче за всіх до центру подій) і доручив тому негайно приєднатися до поліції Сьодертельє і надати їй допомогу під час огляду.

За кілька годин пролунав дзвінок Єркера Хольмберґа, що прибув до місця злочину. Поліція Сьодертельє легко знайшла потрібну складську будівлю. Ця будівля, а також дві сусідні, дещо менші, щойно згоріли, і пожежна команда зараз гасить догораючі залишки. Про те, що в даному разі мав місце підпал, свідчать дві покинуті каністри з-під бензину.

Розчарування інспектора Бубланськи межувало з люттю.

Та що ж це, хай йому біс, відбувається? Хто такий цей білявий гігант? Хто така насправді Лісбет Саландер? І чому її пошуки залишаються безуспішними?

Ситуація не стала кращою, коли о дев’ятій годині на збори з’явився прокурор Ріхард Екстрьом. Бубланськи доповів про драматичні події, що розгорнулися вранці, і запропонував змінити напрям слідства, враховуючи ті загадкові факти, які внесли плутанину в початкову робочу гіпотезу.

Розповідь Паоло Роберто переконливо підтверджувала історію Мікаеля Блумквіста про напад на Лісбет Саландер на Лундаґатан. Тепер уже версія, що вбивство було вчинене під впливом нападу безумства самотньою, психічно хворою жінкою, виглядала набагато менш переконливою. Це не означало, що з Лісбет Саландер можна зняти підозру — для цього спершу потрібно було знайти розумне пояснення, чому на знарядді вбивства виявилися її відбитки. Проте це означало, що слідство має серйозно поставитися до можливості існування інших підозрюваних. У цьому разі залишалася тільки одна актуальна гіпотеза — ідея Мікаеля Блумквіста, згідно з якою вбивство мало відношення до задуманого Даґом Свенссоном викриття секс-мафії. Далі Бубланськи позначив три першорядні пункти.

Найважливішим завданням слідства на сьогодні є встановлення особи високорослого блондина і його напарника з кінським хвостом, які викрали й побили Міріам Ву. Зовнішність високорослого блондина така унікальна, що його розшук не повинен бути надто складним.

Курт Свенссон резонно зауважив, що Лісбет Саландер теж має прикметну зовнішність, але поліція ось уже три тижні навіть приблизно не може встановити, де вона є.

Друге завдання слідства полягає в тому, щоб активно опрацювати так званий список клієнтів з матеріалів Даґа Свенссона. У комп’ютері Даґа Свенссона, яким він користувався на своєму робочому місці в «Міленіумі», і на дискетах, на яких збережено копії файлів його зниклого лептопа, містяться матеріали досліджень за кілька років роботи і буквально тисячі сторінок тексту, отож скласти їх повний каталог і розібратися в змісті — це справа, на яку піде багато часу. Групу, що займається цим, належить підсилити, і Бубланськи негайно ж призначив у керівники Соню Мудіґ.

Третє завдання зводилося до того, щоб зосередити увагу на невідомій особі на ім’я Зала. Для цієї частини роботи слідча група має звернутися по допомогу до Особливого слідчого відділу по боротьбі з організованою злочинністю, який уже не раз натрапляв на це ім’я. Це завдання він доручив Хансу Фасте.

І нарешті, Курту Свенссону належало зводити воєдино дії щодо подальших розшуків Лісбет Саландер.

Доповідь інспектора Бубланськи тривала всього шість хвилин, зате її обговорення — цілу годину. У Ханса Фасте план інспектора Бубланськи викликав шалене неприйняття, якого він навіть не намагався приховувати. Інспектор Бубланськи здивувався: сам він не надто любив Ханса Фасте, але вважав його тямущим поліцейським.

Ханс Фасте стверджував, що головним завданням слідства, незважаючи на нову інформацію, мають залишатися пошуки Лісбет Саландер. На його думку, докази проти неї були такі вагомі, що за нинішнього стану справ гаяння часу на пошуки ще якихось винуватців злочину було б абсолютно невиправданим.

— Все це бредня! Ми маємо психічно хвору людину, чий діагноз рік у рік діставав усе нові підтвердження. Невже ти дійсно вважаєш, що всі висновки психіатрів і судово-медичної експертизи нічого не варті? Вона пов’язана з місцем злочину. У нас є дані, що її спіймано на проституції, а на її банківському рахунку звідкись узялася велика сума грошей невідомого походження.

— Про все це мені відомо.

— Вона входить до якоїсь секти лесбіянок. І я готовий закластися на що завгодно, що ця лесбіянка Сілле Нурен знає значно більше, ніж вона розповідає.

Бубланськи підвищив голос:

— Облиш, Фасте! Годі про це! Ти геть одержимий цими ідеями. Це непрофесійно.

І негайно пошкодував, що висловився так у присутності всієї групи, — краще було поговорити з Фасте сам на сам. Прокурор Екстрьом спинив гомін обурення. Здавалося, він вагався, не знаючи, на чий бік пристати, але нарешті погодився з інспектором Бубланськи — інакше він мусив би усунути його від керівництва слідством.

— Робитимемо так, як вирішив Бубланськи.

Інспектор обернувся до Сонні Бомана і Нікласа Ерікссона з «Мілтон сек’юриті»:

— Як я розумію, у нас залишилося тільки три дні, і ми повинні зробити все можливе. Бомане, зроби ласку, допоможи Курту Свенссону у пошуках Лісбет Саландер. Ти, Ерікссоне, можеш далі