Читати книгу - "Скривджені й нескривджені"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Саме тоді несподівано зійшов Місяць і заглянув в палату.
- А батька забули попросити в гості! Оце так! Коли б тобі хоч чарку горілки дали батькові! - загомонів Місяць. - Бач, яка ти, дочко, горда та пишна!
Місяць вхопив здоровий кришталевий кубок і налив собі з півкварти. То була роса Зірниці. Старий хильнув і скривився:
- Чорти батька зна, що п'ють оті зорі! Щось солоденьке та нудненьке… А достань лиш, зятю, доброї горілки, тієї, що заправлена блискавкою! -промовив Місяць.
І Громовик зараз налив йому кварту горілки, заправленої перцем. Місяць вихилив усе дочиста, до сухого дна, гикнув, цмакнув і втер губи хмаркою. Горілка вдарила йому в самісіньку лису голову: він почервонів, а потім зблід і потягся на небо, але тієї ночі світив дуже погано. Люде казали: буде дощ, бо місяць світить, ніби крізь сито, неначе йому заснувало очі, мов п'яний чоловік лупає безтямними дурними очима.
1886 року
This file was created
with BookDesigner program
09.08.2010
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скривджені й нескривджені», після закриття браузера.