Читати книгу - "Її сукня"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— То, виходить, є дві Гекати? — здивовано перепитала Ніла.
— Так отож! Виходить, є дві, — зітхнув той. — Чесно кажучи, знову ж таки, зауважте: це на мою особисту думку, сучасники перекрутили значення цієї богині, злегка пофантазувавши, тому так вийшло.
— А як виглядала та старовинна Геката, яку ви продали, можете мені описати?
— Вона теж дуже красива, але її краса, я би сказав… трохи неприродна, знаєте, холодна… У неї довге волосся, обрамлене вінком із шипами, дещо схожим на терновий; сукня до самих п’ят, а в руці — пойнятий вогнем смолоскип, — розповідав так, наче бачив тепер перед собою. — Мене дуже вразив її погляд: проймаючий, якийсь аж надто пильний, наче вона дивиться просто в душу й ось-ось оживе…
Антиквар, ніби отямившись, глипнув на Нілу, яка уважно його слухала.
— Розумієте, взагалі, це була дуже виняткова статуетка. Річ у тім, що богиня Геката насправді виглядає дещо по-іншому, принаймні існує кілька її зображень і відтворень, але саме ця не підпадала під жодне з них. Очевидно, її виготовили на чиєсь замовлення в єдиному екземплярі. Це ексклюзивна і доволі цінна річ.
— То, може, це не Геката?
— Пані, ви зараз піддаєте сумнівам кваліфікацію наших поважних експертів. Звісно ж, Геката! Тим паче, на споді був викарбуваний її знак.[9]
— А як вона до вас потрапила?
— Знаєте, старовина стікається в ці стіни, в яких ви тепер перебуваєте, з усіх куточків світу! — гордовито підвів підборіддя Леонід. — Гекату приніс мені перекупник, мій добрий приятель.
— Тобто, невідомо, хто був її власником?
— На жаль, ні…
— А де її могли виготовити, ваші поважні експерти не визначили?
— Достовірно невідомо, але точно в Європі. Можливо, навіть у Греції, але це вже, знову ж таки, мої особисті припущення.
— Пане Леоніде, — глянула на бейджик, від чого нею знову пересмикнуло, — ви можете дати мені телефон перекупника? Про всяк випадок. Розумієте, мене дуже цікавить історія цієї Гекати.
— Шановна, це вже конфіденційна інформація, — розвів руками антиквар. — Цього я вам не можу сказати, вибачайте…
— Що ж, дуже шкода. Хоча, ви мені й так добряче допомогли, дякую вам за інформацію! На все добре!
Ніла швидко попрямувала до дверей.
— Може, все-таки замовите собі Гекату із каталогу? — без надії, для годиться, кинув їй услід Леонід.
— Ні, дякую. Мене цікавить саме та. Та й, власне, вона в мене вже є…
— Як це… як це: «є»? — пробурмотів спантеличений Леонід, дивлячись на вже зачинені двері. Хотів було піти слідом за дівчиною, але заклякнув. Якась потужна сила зупинила його…
* * *Усі попередні Нілині уявлення про статуетку полетіли шкереберть. Геката… богиня жіночої пристрасті. Аякже! Антиквар таки мав рацію. Такої просто не існує. Вражено перечитувала інформацію про давньогрецьку богиню Гекату в інтернеті, з острахом поглядаючи на статуетку, що стояла біля неї на столику.
Богиня Місяця… володарка пітьми, нічних примар… Оце так відкриття!
Ще одним відкриттям став зовнішній вигляд цієї міфічної богині — три владні жінки зі стуленими спинами, смолоскипами в руках і зміями у волоссі. Її ж Геката була одна. Хто її виготовив, на чиє замовлення?
— Звідки ж ти взялась, Гекато?.. — задумливо мовила, вдивляючись у її холодне, а водночас мовби живе обличчя.
Нараз перед очима спливла та фатальна листопадова ніч, коли зоряне небо із повнею розколола блискавка. Коли почала писати цей роман. Шалена думка пронизала мозок: невже за всім стоїть Геката?! Невже це вона приходить до неї у сонному паралічі? Невже вона являється їй у видіннях? Але ні. Це було б занадто складно, та й нереально — чи не забагато уваги простій смертній
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Її сукня», після закриття браузера.