Читати книгу - "Оманливе кохання, Ангеліна Кріхелі"

Глава 8

– Приїхали, – з напускною веселістю констатував Сашко, паркуючись перед елітним житловим комплексом.

Він помітно нервував, і цей стан передався Варварі, посилюючи власні переживання.

Вона добре знала цей будинок і всім серцем сподівалася не зустріти тут нікого, хто міг би затьмарити знайомство з родичами.

Варя ласкаво посміхнулася коханому, ніжно стиснула його руку і вийшла з машини, не чекаючи на його допомогу. Сашко не раз просив так більше не робити. Але їй незмінно здавалося, що така увага – пережиток минулого, який швидко втомить їх обох.

Чоловік повів її до під’їзду із системою відеоспостереження.

Консьєрж уточнив мету візиту і, задовольнившись відповіддю, впустив їх.

Ступивши на ідеально чисту і свіжу зелену ворсисту килимову доріжку, Варя зробила глибокий вдих, намагаючись заспокоїтися.

Проте тривога наростала в міру того, як ліфт піднімав їх на верхній поверх. Вона знала, що власники цих квартир мають величезну впорядковану терасу. Але ж там не одна квартира.

У грудях стиснуло і здавалося, що вона ось-ось задихнеться, коли Олександр підійшов до тих самих дверей і натиснув на кнопку. Пролунав дзвінок, що нагадує пісню птахів. Варя здригнулася.

Квартира могла бути продана. Чи варто заздалегідь так накручувати себе?

Потай витираючи змоклі від хвилювання долоні, Варвара глибоко вдихнула повітря і глянула на Сашка. Він виглядав абсолютно незворушним, наче й не переживав п’ять хвилин тому.

Двері відчинилися – і перед Варею своєю персоною з’явився її нічний жах.

– Ну, здрастуй, брате, – не надто привітно хмикнув чоловік і перевів погляд на супутницю.

Брови Ростислава здивовано піднялися вгору, до ідеально причесаного чубчика. Варя стиснулася в грудочку, але він промовчав. Вона підозрювала, що мовчання не затягнеться.

Чоловіки стримано потиснули один одному руки, зобразивши подобу обіймів. Потім власник квартири відсторонився, пропускаючи їх усередину. Зачиняючи за ними двері, окинув Варвару добре знайомим їй поглядом.

Саша провів кохану в розкішний зал, обставлений навмисно пишно. Все тут ніби видавлювало випадкових відвідувачів, які не відповідають статусу.

Дівчина намертво вчепилася в руку Олександра, боячись неминучого.

До кімнати зайшов ще один чоловік, і вона звернула увагу, як при цьому напружився Сашко. Начебто готувався до битви. Підбадьорливо стиснув її долоню.

За ним впливла висока блондинка, що продовжувала захоплено розповідати свекру про щось, що здавалося їй важливим, але тільки тішило главу сімейства.

– Андрію Єгоровичу, але ж я маю рацію, погодьтеся!

Дівчина із зовнішністю моделі та прокачаними губами і грудьми ображено надулася. Але тут її погляд упав на Варвару. Очі примружилися, в очах миттєво з’явилася непереборна злість.

Це катастрофа – запанікувала гостя.

– Сашко, мені треба… – вона намагалася щось пояснити, але зрозуміла, що безнадійно запізнилася.

Хто ж міг знати, що доля підкине їй такий злий жарт і з усіх чоловіків подарує кохання саме до брата Ростислава!

– Вітаю! – ввічливо, але сухо привітався Сашко.

Він витримав важкий погляд чоловіка, примруження злих очей зовиці та цинічну усмішку брата. На жаль, така зустріч для нього звична, але може шокувати Варю. Йому треба бути сильним і в жодному разі не дати їм образити кохану.

– Що вона тут робить?! – верещала блондинка, ткнувши у бік Варі ретельно відполірованим нігтиком.

Ельвіра сердито насупилась і склала руки на великого розміру груди, відверто обурюючись. Чоловіків же ситуація, здається, тішила.

– Ви знайомі? – на мить Сашко навіть розгубився, але швидко опанував себе.

– Ще б! – пирхнула дівчина глузливо. – Що, вирішила через інше ліжко в пристойну родину влізти?

– Вгамуй її! – процідив крізь зуби чоловік, звертаючись до брата. Повернувся до Варвари, намагаючись дивитися і поводитись максимально м’яко. – Варя?

На її зляканому обличчі помітні були, здавалося, тільки широко розкриті, сповнені сліз очі. І дивилася вона так винувато, що його серце здригнулося і плюхнулося кудись униз.

– Що, чорт забирай, відбувається?

Варя жалісно схлипнула, не в силах стриматися. Яка ж вона дурна! Треба було йому все розповісти! Але ж вона не знала...

– Сашко… – більше ні слова вимовити не виходило, заважав горезвісний клубок у горлі.

Крізь пелену сліз вона бачила злорадний вираз обличчя Ельвіри. І навіть цілком могла зрозуміти її почуття, хоча дамочка і не подобалася їй.

– Здається, у Варі знову проблеми з мовою, – цинічно простяг Ростик.

Ельвіра противно захихотіла, беручи чоловіка під руку, але не зводячи при цьому жадібного погляду з Олександра.

– Може, у неї просто з мізками проблеми, – радісно додала вона.

Свекор посміхнувся. Повагом усівся на стілець перед сервірованим до приходу гостей столом. Немов готувався до перегляду вистави.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍