Читати книгу - "Одного разу в хірургії , Ягода"

Розділ 13

Олег

 

Моя дівчинка сказала мені "так ".

Ніколи не думав ,що буду радіти як дитина ,але я такий щасливий.Хто б мені сказав колись,що коли я повернуся з Лондона буду мліти від кохання до неймовірної жінки я б нізащо не повірив.Не скажу ,що я був затятим холостяком ,але одружуватися я не планував . Для мене на першому місці була кар'єра.А тепер я хочу ,щоб Вікторія стала не лише моєю дівчиною ,а й супутником по життю - дружиною .Але все з часом ,тепер я її  точно не відпущу.

 

Вже пройшло два тижні від моєї пропозиції і за цей час ми з Вікусею не відходили одне від одного .Ми не займалися коханням .Лише  багато гуляли, спілкувалися,пізнавали одне одного ,обіймалися, цілувалися і просто насолоджувалися суспільством одне одного.

Ми ще не зізнавалися в коханні ,але я впевнений,що  наші очі говорили за нас .

З самого ранку мені було якось важко на душі,ну як жінка їй богу ,але все ж якесь неприємне відчуття було Не дуже зважаючи на  почуття ,я махнув рукою не це все і просто пішов на роботу . Зранку написав Вікторії,але вона не переглядала ,напевно зайнята хатніми клопотами в неї сьогодні вихідний.На сьогодні мав дві заплановані операції ,тому за роботою не помітив як прийшов обід і якесь моє передчуття поганого помітно  посилилося .З обіду йшов як ні в чому не бувало і почув якусь метушню позаду ,коли до мене підбігла медсестра .

-Олегу Володимировичу ,до нас терміново доправили дівчину її збила машина ,кажуть що вона працює педіатром у нас у лікарні ,-якось так занило в області серця після її слів про педіатра  .

-терміново везіть її до мене у відділення я огляну .

Я мало не втратив свідомість коли побачив ,що до мене везуть непритомну... Вікторію . 

 

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍