Читати книгу - "Магія Часу: Шлях Знання. Книга перша, Vasyl Shyrman"

Розділ 10. Бути щасливим

Це світ щастя, де між речами немає різниці,
бо там нема кому питати про відмінність.
Але це світ людей. Деякі люди наївно вірять,
що вони живуть у двох світах,
що вони можуть обирати між світами,
але це лише їхня самовпевненість.
Для нас існує лише один-єдиний світ.
Ми — люди, і маємо покірно слідувати світові людей.
Карлос Кастанеда, Колесо часу

Багато людей натикаються на цей тезис і вважають його суперечливим. Але суперечності виникають лише тоді, коли ми помічаємо ці межі. Якщо суперечності не видно, їх немає. Світ щастя, де між речами немає відмінностей, описується тим, що відмінності є лише проявами наших уподобань. Комусь подобається один рецепт, а комусь інший і ми відзначаємо ці відмінності.

Якщо поглянути на ці відмінності об'єктивно, а не суб'єктивно, то ми побачимо, що всі ми маємо різні уподобання, але в основі всього цього лежить те, що насправді всі ми подібні. Якщо комусь подобається один рецепт їжі, а іншому — інший, це говорить про гастрономічні уподобання. Різниця між людьми, яку ми сприймаємо як велику, насправді є відображенням наших власних вподобань.

Коли ми усвідомлюємо, що відмінності між людьми насправді є лише відображенням наших особистих уподобань, а не об'єктивною реальністю, ми наближаємося до світу щастя. Людина стає щасливою, коли розуміє головний принцип свого життя — потребу досягти того, що вона хоче. Знання для всіх не може бути однаковим, навіть якщо досягнення є схожими. Наше сприйняття завжди буде різним.

Тому різниця або відмінність — це те, що нас роз'єднує. У світі щастя немає потреби шукати відмінності. Все, що потрібно, — це дійсно мати гармонію з самим собою і знаходити задоволення у своєму житті. Люди, які відчувають нещастя, часто порівнюють себе з іншими і бачать, що у когось є те, чого у них немає. Це залежить від рівня свідомості: людина, яка прагне до свідомості, потрапляє у світ щастя і стає щасливою.

Оскільки людина не шукає відмінностей, це не є світ людей. Декотрі наївно вірять, що живуть у двох світах і можуть вибирати між ними, але це лише їхня самовпевненість. Для нас існує лише один єдиний світ — світ людей і ми повинні беззаперечно слідувати цьому світу.

Тут важливий момент: світ щастя або світ, який оточує нас, часто поділяється на різні аспекти. Важливо розуміти, що в цьому пункті немає справжньої суперечності. Суперечності виникають, коли ми розділяємо світ на категорії. Якщо ми розглядаємо це як два світи — один метод, інший — інший, ми перебуваємо в ілюзії. Людина може бути щаслива тут і зараз, насолоджуватися світом людей. Питання в тому, як вона сприймає цей світ.

Що говорив Кастанеда, чому навчав його Дон Хуан? Люди повинні беззаперечно слідувати світу людей. Але беззаперечно — це не означає бездумно. Людина, яка вибирає світ, де їй погано, де все неприємно і вона відчуває нещастя, створює собі цей світ. Це ілюзорний світ, світ наївності або представлення. У реальному світі все має сенс і це потрібно сприймати без упереджень.

Мир щастя або мир, який ми бачимо, є тоді, коли ми не розглядаємо різницю між добром і злом, а сприймаємо все в рівновазі. В цьому світі всі речі мають свою суть і правду. Якщо ми сприймаємо світ, як рівновагу, де немає явного добра і зла, ми наближаємося до світу щастя. Це світ, де ми не розриваємо себе на частини, не ділимо на погане і хороше, а сприймаємо все як частину єдиного цілого.

Кількість світів, в яких живе людина, може бути дуже велика. Людина може розподілити своє життя на світ сім’ї, світ роботи, світ хобі, світ з любовницею, світ відпустки, світ телевізора. Жити в таких розрізнених світах може бути втомлюючим і складним. Натомість життя тут і зараз, сприйняття всіх цих аспектів, як частини одного єдиного світу приносить умиротворення. Людина стає щасливою, коли розуміє, що все це частини одного світу і не намагається розділити своє життя на два світи.

Дуальність, через яку ми пізнаємо світ, потрібна для розуміння рівноваги. Коли ми перестаємо розділяти світ на погане і хороше, приймаємо всі аспекти життя такими, які вони є, ми стаємо більш терпимими до себе і до своїх недоліків. Прийняття себе і своїх переваг без намагання ховати свої слабкості або виставляти себе кращим, ніж є насправді, допомагає досягти умиротворення.

Таким чином, існує лише один єдиний світ. Прийняття цього без розподілу на світи щастя і нещастя дозволяє нам реально бачити речі і себе.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍