Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Розділ 13

Алекс нахилився ще ближче, їхні губи були всього в кількох міліметрах одне від одного. Уся навколишня реальність ніби розпливалася, залишаючи тільки його і її. Час зупинився, і в голові Анни звучали лише думки про те, що відбувається тут і зараз.

І тоді він поцілував її.

Це був не ніжний поцілунок. Це був пристрасний, вимогливий поцілунок, який забрав її здатність дихати, залишивши лише відчуття його рук на її тілі, його губ на її шкірі.

Анна не могла дихати. Все, що вона відчувала, — це його тепло, його силу, його бажання. Його губи були настільки гарячими, що вона ледь могла витримати цю напругу.

Він не відпускав її. Він тримав її міцно, так, ніби не дозволяв їй втекти. І це відчуття паралізувало її.

Але з кожним його дотиком вона відчувала більше — більше ніж просто фізичне бажання. Це було щось потужне, що проникало в глибину її душі. Вона не знала, що це, але вона була готова пірнути в цю прірву, навіть якщо це означало втратити себе.

Його поцілунок став ще більш вимогливим. Анна відчула, як її тіло здається під його тиском, як кожна клітина прагне до нього. Її руки були безсилими, і вона могла тільки відповісти на його дії, не розуміючи, чому їй так важко відірватися від нього.

Він відстав на мить, дивлячись їй у очі, їхні дихання змішалися в одне ціле. Вона почала задишувати, не в змозі відновити контроль над собою.

— Я не хочу, щоб ти йшла… — прошепотів він, дивлячись у її очі так, наче вона була всім, що йому залишалося.

Анна не могла відповісти. В її серці бушували хвилі, і вона навіть не могла зрозуміти, що відчуває. Тільки одне було ясне: вона вже не могла покинути його. І, можливо, ніколи більше не захоче цього.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍