Читати книгу - "Жак-фаталіст"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
80
Герцогиня де Ламарк — впливова придворна дама, покровителька Паліссо.
81
О нечисте дорогоцінна (лат.).
82
Самюель Бернар (1651–1739) — мільйонер-відкупщик, який надав гроші під заставу королівському двору при Людовіку XIV та Людовіку XV.
83
П'єтро Локателлі (1694–1764) — італійський композитор та скрипаль-віртуоз.
84
Феррарі та Кіабрано — італійські скрипалі-віртуози, які гастролювали в Парижі у 1751–1758 pp.
85
Доменіко Альберті (1710–1740), італійський композитор. Бальтасаре Галюппі (1706–1785), італійський композитор венеціанської оперної школи.
86
…до Люксембурзького саду… — Люксембурзький парк в центрі Парижа.
87
Алея Зітхань — алея в Люксембурзькому парку. В західній частині парку також була Алея Філософів.
88
Була в мене жінка… — у сорокарічному віці Жан-Франсуа Рамо одружився з двадцатирічною Урсулою Прюше, яка померла чотири роки по тому.
89
Припустімо, вісім років. — Дочка Дідро, Марія-Анжеліка народилась 2 вересня 1753 р.
90
Жан Лерон д'Аламбер (1717–1783) — філософ та математик. Разом з Дідро працював над створенням Енциклопедії, для якої написав вступну статтю («Нариси про походження та розвиток науки») та розділи з математики та фізики. Член Академії наук, постійний секретар Французької Академії.
91
Марія Жанна Лем'єр (1833–1886) — оперна співачка, виступала в багатьох операх Рамо.
92
Весталка — у римський міфології жриця богині Вести. Весталки давали обітницю зберігати цнотливість.
93
Софія Арну (1740–1802) — оперна співачка, ліричне сопрано. Виступала в операх Рамо та Глюка. Залишила по собі мемуари «Арнульдіана».
94
…свого графчука покинула… — Йдеться про графа Луї де Лораге (1733–1824), коханця Арну.
95
Бертен д'Антійї — генеральний контролер фінансів.
96
Дід'є-Фрасуа-Аркле де Монтамі — друг Дідро, винайшов особливий спосіб розпису фарфору. Лораге надав Монтамі матеріальну підтримку та привласнив собі його винахід.
97
П'єр Луї Превіль (1721–1799) — актор «Комеді Франсез», який виконував одночасно п'ять ролей в комедії Еміля Бурсо (1638–1701) «Галантний Меркурій» (1683).
98
Марія-Франсуаза Дюменіль (1713–1802) — відома трагічна акторка, яка виконувала в «Комеді Франсез» головні ролі в трагедіях Расіна, Вольтера. Дідро в «Парадоксі про актора» протиставляв її патетичну гру грі Клерон.
99
Чутка йде, що Вольтер помер… — у 1753, 1760, 1762 pp. під час повідомлень про хвороби Вольтера його вороги поширювали чутки про його смерть.
100
За цими картками оплачувано лекції.
101
Жавільє — вчитель танців в Парижі. Належав до родини танцорів Паризької опери (батько та три сини).
102
Барон де Багге — паризький меломан, голландець за походженням. Влаштовував концерти, що користувались популярністю.
103
Ідіотизми — Дідро надає автентичний грецький еквівалент лінгвістичного терміну «ідіома», тобто мовна своєрідність, особливість.
104
Бернар ле Бовьє де Фонтенель (1657–1757) — французький письменник, філософ, послідовник Декарта, один із попередників просвітників.
105
Основний бас мого любого дядька… — у працях Рамо, присвячених музикальній теорії, розроблялось положення про «основний бас», реальний або який мається на увазі. Йому надавалося цифрове визначення, яке вказувало на походження акорду та його місце в музикальному ладу.
106
Дешан (1730–1775) — танцівниця, яка була на утриманні герцога Орлеанського, генерального відкупщика Бріссара та інших знатних осіб, вдома своїми скандальними походеньками.
107
Гімар (1743–1816) — сценічне ім'я відомої балерини Марі-Мадлен Морель (1743–1816), яка виступала в опері-балеті «Кастор та Поллукс».
108
Маються на увазі приживали, блазні, підлесники генерального відкупщика Вільмор'єна.
109
Жорж Луї Леклерк де Бюффон (1707–1788) — природознавець, автор твору «Природна історія» (1749–1788, 1—36 тт.), «Епохи природи» (1778), співробітник Енциклопедії.
110
Шарль Луї де Сегонда граф де Монтеск'є (1689–1755) — філософ, історик, соціолог, письменник, представник старшого покоління просвітників.
111
Намнемо боки всім отаким катончикам… — маються на увазі Катон Старший (234–195 pp. до н. е.) та Катон Молодший (95–46 до н. е.), державні діячі Риму, ревнителі суворих моральних канонів.
112
Тут Дідро віддає належне Вольтеру, який домігся перегляду паризьким парламентом справи кальвініста Жана Каласа (1698–1762), тулузького торговця, хибно звинуваченого єзуїтами у вбивстві власного сина, який начебто хотів перейти у католицизм. Каласа було колесовано. Трьохрічна боротьба Вольтера за посмертну реабілітацію пам'яті Каласа та відновлення прав членів його родини підняла прогресивні кола країни проти релігійного фанатизму.
113
Один мій знайомий подався аж у Картахену… — в одному з листів до Софі Волан (1776 р.) Дідро розповідає історію шотландського лікаря Хупа, близького до кола енциклопедистів. Картахена — місто в Іспанії.
114
Шарль Луї Жак де Ламорльєр (1701–1785), письменник, автор роману «Ангола», користувався славою скандаліста та нахаби, очолював банду паризьких театральних клакерів.
115
«Монастирський воротарь» (1744) — анонімний еротичний роман, авторство якого приписували абату Латушу.
116
«Аретінові постаті» — маються на увазі сонети Аретіно до еротичних малюнків Джуліо Романо. П'єтро Аретіно (справжнє ім'я П'єтро Баччі, 1492–1556) — італійський автор доби Відродження.
117
Отець Ноель — монах-бенедиктинець з Реймса, вчений, який сконструював мікроскоп, після чого його залишили при дворі Людовіка XV.
118
Надзвичайна товстуха, персонаж твору Поля Скаррона (1610–1660) «Критичний роман».
119
Крім того (лат.).
120
Луї Пуенсіне де Сіврі — поет-трагік, та Анрі Пуенсіне де Нуарвіль.
121
Франсуа Тома Бакюляр (1718–1805) — французький письменник, користувався заступництвом Вольтера, друг Пуенсіне де Нуарвіля. Наприкінці життя став приживалою в багатих домах Парижа.
122
…від славетного Стентора… — персонаж «Іліади» Гомера, мав надзвичайно гучний голос.
123
Етьен Мішель Буре (1710–1777), генеральний відкупщик при дворі Людовіка XV, мав надзвичайно великий статок, відрізнявся надмірним марнотратством та лакейською догідливістю перед двором короля.
124
Одного разу, коли Людовік XV відвідав Буре в його заміському маєтку, королю піднесли книгу під назвою «Справжнє блаженство», на першій сторінці якої було написано: «Король відвідав Буре». Іншим разом, по дорозі короля з Версаля до маєтку Буре, останній наказав розставити людей зі смолоскипами.
125
Міністр-хранитель королівської печатки — мається на увазі хранитель королівської печатки Жан-Батіст Мажо Дарнувіль (1701–1794), колишній головний контролер фінансів за Людовіка XV. Мажо протегував Буре за його послуги.
126
Сімара — мантія.
127
Анрі де ла Тур д'Овернь, віконт де Тюрен (1611–1675) — видатний
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жак-фаталіст», після закриття браузера.
