Читати книгу - "Королева Сонька, Ірина Звонок"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Коли ти їдеш? – тільки й запитала.
Владислав відповів:
- Через тиждень.
Вона стиснула його руку і попросила:
- Проведи цей тиждень зі мною.
- Для цього я й приїхав, мамо.
Владислав тицьнувся головою у її щоку, як у дитинстві. Сонька розчулено гладила його розкуйовжене волосся. Зовсім як раніше. Тільки тепер від нього пахло порохом та собаками, а не медом та молоком.
Погане передчуття не залишало Соньку у спокої. Вона хвилювалася: як він житиме сам-один серед чужих людей. І врешті-решт, довірила свої сумніви Гінчі з Рогова. Вірний лицар обійняв королеву за плечі і рішуче промовив:
- Я поїду з твоїм сином до Угорщини. Вірно служитиму йому і сповіщатиму тобі у листах про все найважливіше.
- Я така щаслива, що ти у мене є!
З кожним днем Сонька все сильніше розуміла, як сильно вона кохає Гінчу.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Королева Сонька, Ірина Звонок», після закриття браузера.