Читати книгу - "Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба"

class="p1">Онайко H. А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в IV—II вв. до н. э. — САИ. — М., 1966. — Вып. ДІ-27. — С. 81.

199

Ольговський С. Я. Социально-экономическая роль Каменского городища // Скифы Северного Причерноморья. — К., 1987. — С. 48—53.

200

Докладніше див. вище (с. 23). На Київщині існував «підгірцівський» варіант цієї культури (Петровська Є. О. Підгірцівські пам'ятки Київського Подніпров'я // Археологія. —1971. — Вип. 2. — С. 9).

201

Кучера М. П. Городища милоградської культури в Київському Поліссі // Археологія. — 1976. — Вип. 20. — С. 88—94.

202

Покровська Є. Ф. Кургани IV ст. до н. е. біля Холодного Яру поблизу Сміли // Археологія. — 1957. — Т. 10. — С. 65—79.

203

Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины. — С. 282, карта 15. Іншу думку мав відомий лінгвіст В. I. Абаев, який не погоджувався з присутністю скільки-небудь помітного фракійського етнічного масиву в Північному Причорномор’ї. Див.: Абаев В. И. Осетинский язык и фольклор. — М.; Л., 1949. — С. 147.

204

Давнє населення Середнього Подунав'я та Західних Балкан.

205

Споріднений з праслов'янським етнос (з балтськими та германськими компонентами), його головний осередок був на території Польщі.

206

Смирнова Г. И. Немировское городище — общая характеристика памятника VIII—VI вв. до н. з. // Археологія. — 1996. — № 4. — С. 67—84.

207

Моруженко А. А. Оборонні споруди Немирівського городища // Археологія. — 1975. — № 15. — С. 66—70.

208

Капошина С. И. О скифских элементах в культуре Ольвии // МИА. — 1956. — № 50. — С. 165—166; Марченко К. К. Варвары в составе населения Ольвии и Березани. — Л., 1985. — С. 132.

209

Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — С. 280—282.

210

Артамонов М. И. Некоторые итоги пятилетних исследований юго-подольской археологической экспедиции // КСИА. — К., 1955. — Вып. 4. — С. 86.

211

Див. Алексеев А. Ю. Скифская хроника. — С. 138.

212

Sulimirski Т. Scytowie nа Zachodniem Podolu. — Lwow, 1936; Смирнова Г. И. Культурно-исторические процессы в бассейне Среднего Днестра в конце II — первой половине I тысячелетия до н. э.: Автореф. дис. ... докт. ист. наук. — К., 1990. — С. 27—28; Мелюкова А. И. Памятники скифского времени Лесостепного Среднего Поднестровья. — С. 3—10.

213

Мелюкова А. И. Указ. соч. С. 49; Крушельницкая Л. И. Раннескифская культура в Западном Подолье // АПВЗ. — К., 1990. — С. 156.

214

Головний осередок цих племен знаходився у Північно-Східному Прикарпатті та Трансільванії. Див.: Доватур А. И., Каллистов П. Д. Шишова И. А. Указ, соч. — С. 346—347.

215

Крушельницкая Л. И. Раннескифская культура... — С. 156.

216

Ганіна О. Д, Поселення скіфського часу у селі Іване-Пусте // Археологія. — 1965. — Т. 19. — С. 190—195.

217

Крушельницкая Л. И. Раннескифская культура в Западном Подолье. — С. 157.

218

Крушельницкая Л. И. Культура раннескифского периода Верхнего Поднестровья и Западной Волыни // АПВЗ. — К., 1990. — С. 151.

219

Крушельницкая Л. И. Культуры Прикарпатья, Волыни и Закарпатья раннескифского времени // АПВЗ. — К., 1990. — С. 141.

220

Крушелъницъка Л. І. Взаємозв'язки населення Прикарпаття і Волині з племенами Східної і Центральної Європи. — К., 1985. — С. 145.

221

Смирнова Г. И., Бернякович К. В. Происхождение и хронология памятников куштановицкого типа Закарпатья // АСГЭ. — 1965. — Вып. 7. — С. 89—115.

222

Попович И. И. Памятники куштановицкой культуры // АПВЗ. — С. 157—162.

223

Тереножкин А. И., Ильинская В. А. Памятники Лесостепи // Археология УССР. — Т. 2. — С. 113.

224

Крушельницька Л. І. Взаємозв'язки племен... — С. 86, 146.

225

Тереножкин А. И., Ильинская В. А. Памятники Лесостепи. — С. 113.

226

Седов В. В. Ранний период славянского этногенеза // Вопросы этногенеза и этнической истории славян и восточных германцев. — М., 1976. — С. 83—85.

227

Тереножкин А. И., Ильинская В. А. Указ. соч. — С. 112.

228

Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины. — С. 214.

229

Головний осередок милоградських племен розташовувався на території Південної Білорусі, тому у повному обсязі їхню історію ми не розглядаємо (див. праці О. М. Мельниківської та Є. А. Шмідта).

230

Свешніков І. К. Пам’ятки милоградської культури в басейні р. Горинь // Археологія. — 1971. — № 2. — С. 68—80; Племена милоградської культури // Стародавнє населення Прикарпаття і Волині. — К., 1974. — С. 268—272; Мельниковская О. Н. Племена Южной Белоруссии в раннем железном веке. — М., 1967. — 196 с.

231

Думки з цього питання див.: Шмидт. Е. А. Племена верховьев Днепра до образования Древнерусского государства. Днепро-двинские племена (VIII в. до н. э. — III в. н. э.). — М., 1992. — С. 125.

232

Шмидт Е. А. Указ. соч. — С. 114—115, 125—127.

233

Мельниковская О. Н. Указ. соч. — С. 168.