Читати книгу - "Ненависть при світлі , Роза Фаєр"

Глава 8.

План був простий. Потрібно було огородити Єву від усіх цих бовдурів,які виділяють на неї свій тестостерон.

Але часу на довге планування не було.

-Рома,бігом до мене,-тоном,що не терпить ні відмови,ні заперечення.

І він вже за дві хвилини біля мене, лише важко дихає.

-Перевір чи в туалеті, крім дівчини не має і авто хай хлопці підженуть до заднього виходу. А далі я поїду до свого будинку в лісі,а ви тримайтеся недалеко. І ще,я буду не сам..але дівчині потрібно створити видимість переслідування,-в мого водія і по сумісництву, начальника охорони,не зрушилася жодна м'яза на обличчі.

Він спокійно все вислухав і пішов до дверей жіночого туалету. Правда,я все ж вкотре переконався в тому, що поводжу себе,як божевільний.

І скільки разів за останні чотири доби я собі це повторював. Мабуть, дуже багато..

Одним словом, може Єву потрібно відгородити від мене,а не від інших...

Та на жаль чи то на щастя,нікому було мені прочистити мізки або ж поставити на місце. Я потрапив в ту ситуацію,коли був володарем своєї долі і не тільки.

Тим часом,Єва вийшла з туалету і перекинулася з Романом декількома словами. Побачивши знову її обличчя,я знищив усі сумніви в голові.

Та все ж мені не сподобалося те,як вона говорила з Романом. Чомусь я її... трясця,приревнував.

Може варто поки не пізно все залишити,як є. Вона всеодно мене не пам'ятає,то я можу просто підійти до неї ще раз.

Навіщо все так закручувати і ускладнювати.  В такі моменти мені не вистачає старшого брата або ж батька,наставника.

Я може заздрю тим кого вчили,як правильно спілкуватися з жінками. Звісно,роки мого статевого життя пішли не даремно.

Та все ж між сексом і коханням існує певна прірва. При цьому,одне з одним пов'язано.

Проте, буває секс без кохання і кохання без сексу. Чи можна сказати, що щось не може обійтися без іншого.

Звісно,в старшому віці це буде не зовсім повноцінне поняття. Але ж бувають різні ситуації в житті. 

Єва проходить вкотре біля мене і навіть не дивиться.. навіть не намагається все пригадати.

Це і стає початком відліку моїх хибних кроків. І я на емоціях хапаю її за лікоть...

-Що ви собі дозволяєте,-одразу ж обурюється Єва.

А мені подобається її запал,те що вона мене не боїться і навіть намагається звільнитися. Та вона вже наврядчи колись мене здихається.

-А що не подобається, шльондро?-намагаюся бути зухвалим. Точною протилежністю того хто провів з нею ніч декілька днів тому.

-Як ти мене назвав?-відкриває широко очі від здивування.

Отже,вона точно мене не впізнає. Навіть мій голос.. цікаво,а іншу частину тіла вона теж забула.

-Я бачив твої танці у клубі,-видавлюю усмішку.

Мені хочеться її зараз поцілувати,а не образити. Проте, якщо я зараз дам задню,то вже точно більше не зможу привернути до себе увагу.

-Якщо ти не можеш відрізнити танець живота від стриптизу,то це твої проблеми. А тепер відпусти мене,-вже спокійніше говорить вона.

Добре, що не образилася. Принаймні, не дуже сильно,бо тримається чудово.

-Ну, звісно. Простий охоронець тобі не рівня. Ти обираєш чоловіків перспективних,-чомусь показую туди, де вона говорила з Романом.

А що він наче виглядає непогано. Тобто,у нього недешевий костюм. Це вже я точно знаю,бо він був куплений за мої гроші.Я не хочу, щоб навколо мене крутилися чоловіки у одязі, який на них погано сів. Оскільки,це буде заважати робити їм свою роботу.

-А то ти охоронець. Не хвилюйся хлопче,твій бос мене не цікавить. Проте, якщо б зацікавив,то тобі краще не стояти на моїй дорозі,-каже дуже гордо і двояко.

Хоча даремно..так як я знову ревную її. Одним словом,ідіот..

-Лялечко,ти здається не розумієш в що вляпалася,-випалюю не подумавши.

-Що ти мелеш. Ти взагалі тверезий чи під наркотою?-закочує очі.

-Не хочеш,не слухай. Але я твоя остання надія, щоб врятуватися,-намагаюся говорити серйозно,-Слухай,це не жарти,-стискаю сильніше її зап'ястя.

-Відпусти,-сичу до мене.

-Не відпущу,бо мій бос хоче бачити тебе сьогодні у ліжку. І якщо хочеш цього уникнути,то підеш зараз зі мною та чемно робитимеш те, що я тобі скажу,-сподіваюся, що моя легенда здасться їй правдоподібною.

Бачу, що вона починає мені вірити. А це вже гарний знак.

-Вирішуй,бо часу майже не залишилося,-підганяю її поки вона не має сумнівів. 

На щастя,ще й мої хлопці йдуть, щоб запитати про подальші інструкції. Та на це не має часу. Сподіваюся, що вони зрозуміють, що не варто показувати те, що ми заодне. Бачу, що Єва лякається появі двох горил.

-Добре,забери мене звідси,- страх робить з неї покірну дівчинку.

При цьому, це мені не подобається. Бо я нарешті розумію, що пішов не тим шляхом. Та дороги назад не має.

Беру її за руку і швидко веду на задній двір. Вона ледве встигає за мною,бо на підборах. Я хочу взяти її на руки та граю цього разу поганого хлопця..

Побачивши авто Єва зупиняється. Вона нарешті завагалася,але пізно.

-Сідай,чого застигла,-кричу, щоб знову збити з пантелику.

Вона лякається ще більше і нарешті сідає. Я заводжу авто і даю газу. Адреналін розганяється по тілу. Дорога перед очима і нічого більше.

Ми їдемо на шаленій швидкості і в рекордний час опиняємося біля мого будинку в лісі. Я його зняв на всяк випадок. Точніше, хотів провести там час з Євою. Але вона не згадала мене.

Проте, він всеодно мені знадобився.

-Поки побудемо тут,-заглушую мотор.

-Як тебе взагалі звати?-вперше запитує щось Єва після того,як сіла в авто.

-Артур,-вискакую,бо мені неприємно те, що вона не.. один словом я трохи злий на себе.

-Єва,-тихо вимовляє. Бачу, що вона налякана і стривожена. При цьому, можна сказати, що чудово тримається.

-Я знаю,як тебе звати,-хлопаю дверцятами.

Роблю вдих і намагаюся заспокоїтися. Єва не виходить. Мабуть, остаточно я вибив її з колії 

Та потрібно, щоб вона не розкисала. Її сліз я не витримаю і просто розповім усе,як є ..А далі я вже залишуся сам.. Так, впевнений, що вона после мене.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍