Читати книгу - "Знахар, Міхал Шьмеляк"

і повідомила про дату поїздки. Щоб уникнути коментарів батька і брата, Кшисєк вийшов з дому і попрямував до головної дороги, і тільки там сів у її машину. Мерседес GL, мабуть, цьогорічної моделі. Ну, так, за лікування вони не беруть жодного злотого. Так чи інакше, Мерседес чи ні, але перед шлагбаумом йому довелося стояти.

– Він проїхав. І ще проїде. Це найдурніший переїзд у Польщі, – сказав хлопець з трохи стиснутим горлом, відчуваючи себе наче на першому побаченні. Але краще було говорити про це зараз, ніж ляпнути щось, як в електронному листі.

Локомотив, набравши запаморочливої швидкості п'яної корови, потягнув сорок чотири вагони, і шлагбаум неквапливо піднявся, даючи сигнал, щоб вони ввімкнули першу швидкість.

Вони були п'ятою машиною в черзі, тому Кшисєк був упевнений, що вони не встигнуть. І не помилився. Щойно вони збиралися в'їхати на переїзд, пролунали дзвінки, і шлагбаум знову опустився.

Потяг знову повз. Той самий, тільки цього разу локомотив штовхав вагони з силою і швидкістю вищезгаданої корови.

– Хех – пирхнула Вероніка. – Ти мав рацію.

– Нормально. Це ж Сандомир, – відповів він їй з виглядом знавця.

Сорок чотири вагони зі скрипом почали сповільнювати хід, і здавалося, що кінець складу зупиниться на переїзді. На щастя, локомотив, що штовхав цей антикваріат, повільно, крок за кроком, виїхав з переїзду і шлагбауми відкрилися.

Блондинка дала газу, і вони перетнули колії. Повернули праворуч у напрямку Варшави і через кілька сотень метрів знову зупинилися, щоб дати дорогу тому ж поїзду.

– Сандомир, кажеш?

– Сандомир.

– Щось ще, окрім цього чудового переїзду?

– Це була б довга історія. Іноді я думаю, що для чиновників має бути спеціальний приз: ваучер на п'ятнадцять злотих на купівлю молотка. Щоб можна йобнути ним по голові то одного, то іншого чиновника.

Він злякано подивився на Вероніку, чи не перешкоджає їй лайка. Та, однак, лише злегка посміхнулася. В якомусь сенсі – красиво. Чи то їй було байдуже, чи то вона вважала, що вмираючій людині можна все.

– Цей переїзд спроектував якийсь ідіот, – продовжував Кшисєк. – Стоїш тут іноді по двадцять хвилин, а проїде тільки один локомотив: але тричі. Коли з Сандомира почав ходити потяг до Варшави, про це писали газети. Я не розумію цієї польської традиції все пробачати залізницям. Перший приклад: потяг ходить з Сандомира до Варшави раз на день, в паршивий час, їде на годину довше, ніж автобус, коштує на десятку дорожче, а про стандарт можна навіть не говорити. Дебіл його вигадав, дебіл ним і їздитиме. Автобус, з іншого боку, ходить кілька разів на день, а якщо взяти приватний, то їхати на цілих дві години менше. Здебільшого це нові автобуси, сортир, кондиціонер, wi-fi, в деяких навіть дають якесь печиво і сік. Квиток замовляєте онлайн, звісно, або по телефону, якщо бажаєте. Однак саме до поїзда ставляться як до особливого блага.

– Я вже дуже давно не їздила потягом, – кинула та, мабуть, просто для того, щоб підтримати розмову.

– Це трохи нагадує перші залізничні лінії, східна Польща, дев'ятнадцяте століття. У хмарах диму і пари локомотив в'їжджає на станцію, і темні люди падають на коліна. Параноя.

Кшиштоф невдоволено кивнув головою, а потім зрозумів, що щойно висловив гнівну суперечку на абсолютно дебільну тему. Яке йому діло до дружини цілителя, що стискає покрите шкірою кермо "Мерседеса GL" своїми доглянутими руками. Він виставив себе на посміховисько.

– Мені подобається цей ентузіазм молодих, це бажання змінити світ, – весело сказала вона.

– Молодих? З пані вуст...

– Мене звати Вероніка.

Ну, не знаю, чи зможу я пропустити це через своє молоде, бунтівниче горло, подумав він. Однак, спробував.

– Вероніка. Окей, хай буде гречка. Кшисєк.

– Так от, Кшисєку, мені подобається цей ентузіазм молоді. Мені трохи більше тридцяти, але повір, між нами майже провалля в поколіннях. Я більше не хочу воювати зі світом. Тож я вже не молода.

– А скільки вам років? Тому що точно не старий.

– Як співав класик: "Найбільше мене зараз бісить в молоді те, що я більше не належу до неї".

– Казік Сташевський[15] – посміхнувся він.

– Ага. Це молодь має час і схильність думати про залізницю в Польщі, але не має засобів, щоб її змінити. Старі мають кошти, але вони більше не хочуть. На жаль. Ми й надалі будемо їздити в пошарпаних вагонах. А якщо їх і поміняють, то на якийсь інший металобрухт, обраний за допомогою хабарів. Ви обурені, ви хочете з цим боротися. Мене це обурює, але я це переживу. Це трагізм ситуації, це причина, чому Польща розвалюється.

– Розвалюється?

О, йому сподобалася розмова. Блондинка, а гадає з сенсом? В університеті таких не було.

– Польща – це такий обісраний сортир в ПДЗ[16], – продовжувала вона, сердито суплячи брови. Красива, за словами Кшишка, найкрасивіша. – Молодий побачить і скаже: бляха–муха, я вб'ю цього директора ПДЗ, що за вигрібна яма в цьому поїзді. Але він нічого не зможе зробити. Старий теж це побачить, але скаже: "Курва-мать, та ну його, більше ніколи не сяду в поїзд".

– Але молодий може піти, підкрастися до директора і набити йому пику.

– Так, може. Але він цього не зробить. В нього вмовили, що якщо йому це не подобається, може піти до Варшави пішки або пересісти на британський потяг.

– Це все дурниці.

– Правда часто буває дурною. А тепер ще одна дурниця, мені треба заправитися. Заплачу три сотні, дві третини з яких підуть уряду. Чи знаєш ти, що якби нафта була безкоштовною у світі, то в Польщі літр коштував би три злотих?

– Тоді я вип'ю кави. Підтримаю уряд! Хочеш?

– Латте.

– Нехай буде лате.



Кшисєк був в шоці і на сьомому небі одночасно. Спочатку, коли він побачив, з ким йому доведеться їхати до знахаря, був переляканий. У нього було сильне передчуття, яке межувало з упевненістю, що він був закоханий у Вероніку мов щеня. Зазвичай він не любив спілкуватися з жінками, тож очікував, що поїздка буде сповнена мовчанням і його власними поверхневими відповідями на будь-які спроби завести розмову з боку його попутниці. Тим часом вони розмовляли, жартували, спростовували погляди один одного, перевіряли світогляд і перевершували один одного жартами. Побачення мрії. Із заміжньою жінкою на десяток років старшою за