Читати книгу - "Молоко, Ясна Приведа"

Вона відчувала нестерпну втому від стиснутих долонь, які намагалися втримати невидимі нитки спогадів.

Все що було таким реальним вчора, було розбите сьогодні об холодну скелю поразки перед самою собою.

Вітер не приносив ніяких звісток і зникав за глухою стіною мовчання.

Розум знав всі відповіді на питання, 
Та серце відмовлялося їх слухати.

Буття соціуму перестало давати наснагу на завтра, бо все змивалося фарби відчаю.