Читати книгу - "Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає"

заміж. Усе склалось більш ніж добре. Людина перевершила власні очікування. Хіба таке взагалі можливо? Людина може знайти своє щастя у світі бажань.

Звичайно, людина стає щасливою, якщо вміє діяти правильно. Кожен здатний перевершити власні сподівання і отримати те, що хоче, якщо хотітиме достатньо мало. Планку треба ставити настільки низько, щоб уже точно її перевершити. Якщо розумний і енергійний, варто прагнути лише посередніх досягнень. Тоді не розчаруєшся. У цьому можна вправлятися. З іншого боку, у цьому разі у людини може лишитися відчуття, що можна було й краще. Така жахлива підозра має закрастись одразу, інакше муки і нещастя неод­мінно завітають до щасливої країни. Людина має систематично вибудовувати посередній образ себе. У Слові сказано: хто принижує себе, того возвеличують. Там сказано також, що перші будуть останніми, а останні — першими. Це означає саме те, що, коли ні на що не чекати, отримаєш завжди більше, ніж хотілося б. Це і є щастя.

Я дуже швидко бігаю. Я ніколи не беру участь у змаганнях в Калева, бо хочу виграти і бути найкращим. Лишаюсь на районному рівні. Мене переслідує успіх. Але здається дивним, аби я брав участь у змаганнях лише заради перемоги. Моє бажання підозріле і водночас дивовижне. Яка цінність моїх перемог, коли прогнози щодо мене не найкращі? Ніхто при здоровому глузді не може бажати перемоги лише заради самої перемоги. Мотив має бути докорінно іншим. Зринає образ бігуна, найкращого у своїй команді. Ось сутність мрії. Я не переможець, я найкращий. Перемогти, врешті-решт, надто просто. Потрібно лише вибирати поганих суперників. Боягуз б’ється зі слабкими і уявляє себе сміливцем. Він щасливий. Самообман і тут в поміч. Пряма дорога до щастя відкрита для кожного.

2.2.5. Небезпечні бажання, нещастя і муки

Важливо помічати розмаїття бажань. Бажати можна всього. Бажання не має ні кінця, ні краю. Будь-хто вміє бажати будь-чого. Спершу бажання перетворюється на сподівання, а тоді — на мрію. Врешті настає повне божевілля, коли бажання спотворюється в достатній мірі. Людина перестає вдовольнятися тим, що бажає багато, і починає бажати дивних речей. Кількості не досить. Потрібна якість. Бажати можна будь-чого дивного. Коли бажання й мрії дивні, перебільшені, оманливі, агресивні, божевільні, може бути складно стати щасливим.

Людина має агресивні бажання. Одне бажання хоче вбити інше і себе саме. Вони люто ненавидять одне одного і плекають думки про помсту, заздрість і злобу. Кривдник на роботі розповідає собі історію про нечесність і огидність колеги і його незаслужений успіх. Усе це вимагає помсти, до якої слід вдаватися відразу, як тільки можливо. Колега стає ворогом на час війни, де усі засоби дозволені. Сильне бажання завдати шкоди іншому перетворюється з невинної мрії на здійсненне бажання. Все виправдовує вигадана історія про ворога. Коли все минулось і отримано, що хотілося, життя знову справне і щастя тут як уродилося. «Я хочу бачити, як він страждає» — думка здійсненна. Наступна думка — «Він криводушна і нечесна людина» — це виправдовує.

Однак скільки страждання вдосталь? Якщо жертва покидає місце, отже, вона тікає. Найкраще було б, якби вона не йшла і їй можна було б докучати безкінечно. Завжди знайдуться болючіші способи. Але ніщо не здатне вдовольнити таке агресивне і зле бажання. Воно розпалюється, і набирає силу весь час, і врешті-решт мучить кривдника так само, як і жертву. Обоє зв’язані між собою. Обоє зав’язли у коловороті жаху і мук без надії на краще.

Імовірно, людині відомо лише одне дивне бажання і пов’язана з ним дивна діяльність. Я маю на увазі бажання завдати собі шкоди. В думках людини поруч з інстинктом самозбереження і прагненням щастя живе ідея самознищення. Вона не веде до щастя, хоч би як була втілена. Самознищення може бути сильним бажанням, мрією, жаданням, але ніяк не джерелом щастя. Татуювання, пірсинг, шрамування — її символи; наркотики, тютюн і спиртне — конкретний шлях до загибелі. Надто часто навіть кохання і секс зараховуються до категорії цього бажання. Людина зумисно нещасливо закохується. Заводить коханця, який дзвонить додому дружині чи чоловікові, коли не отримує достатньо уваги до себе. Людина обертає своє життя на хаос і безкінечну муку лише тому, що так відчайдушно прагне любити. Вона закохується у кохання і не хоче вдовольнятися нічим іншим, окрім нещасливих стосунків.

Сексуальність — небезпечне джерело бажання. Хтось хоче Лоліту, хтось краде жіночу білизну з сусідської мотузки, хтось виграє овець. Варіантів більш ніж достатньо. Дивність сексуальних бажань можна зрозуміти таким чином.

Усі бажання регулює людська соціальність. Іще в молодості ми навчилися, чого годиться бажати, а чого ні. Є дівчачі та хлопчачі бажання, як і бажання молодих і старих і так далі, завжди залежно від ситуації. Кожна соціальна група навчає своїх членів правильних і можливих бажань. Працює підпільна шкільна програма. Закон визначає, що є неприйнятним, уважається злочином і підлягає покаранню у світі бажань. Однак передусім ми говоримо одне з одним про наші бажання. Ми розповідаємо і повторюємо свої сподівання, мрії і бажання. Ми ділимося нашими спробами, що ми намагались утілити у життя і яким чином. Важливо знати, як іншим вдалося і що сталось потому. Все це стається непомітно, хоча навколо нас увесь час точаться палкі дискусії. Їжа, напої, насолоди, робота, людські стосунки та інші важливі у житті речі — вічні теми для розмов.

Та одна з них поза увагою — секс. Люди післявікторіанської Європи, крім американців, не розповідають іншим про деталі свого сексуального життя і бажань. Чоловіки вихваляються, жінки доброчесно мовчать. Чоловіки прибріхують, що мають досвід, жінки — що не мають, обоє відповідно до соціальних норм. У них немає можливості вибору. Дослідження сексу виявили, що чоловіки завжди мають значно більше сексуальних партнерів, аніж жінки. Логічно припустити, що гетеросексуали мають однакову кількість партнерів, позаяк вони займаються сексом один з одним. Це не так. Чоловіки статевих актів можуть мати на третину більше — дивовижно. Ситуація така сама, як і зі статистикою розпивання спиртного. Як спитаєш, ніхто не п’є геть нічого, але продажі «Алко», утім, зростають. Хтось же має вживати це спиртне, от тільки не я. Люди оцінюють кількість спожитого алкоголю як майже наполовину меншу, ніж є насправді. Бажання випити підлягає осуду, і визнати правду нелегко навіть для себе. Самообман — козирна карта життя.

Секс лишається приватною справою, і говорити про нього відкрито не прийнято. Того, хто говорить, витісняють на маргінес соціального кола. Тоді секс лишається особистою таємницею. Ми не знаємо, чого хоче сусід і як він вдовольняє свій сексуальний потяг. Сексуальні бажання людей досить-таки помітно відрізняються одні від