Читати книгу - "Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає"

одних, оскільки уніфікованої суспільності у цій царині немає. Ніхто не знає, чого хоче ближній і яким чином, і тому складно пристосувати свої бажання до загального штибу. Хоч би як старайся, інформація не поширюється, є лише чутки і перешіптування, вигадки і обман. Кожен шукає пригод у країні див сам-самісінький або ж із кимось у парі.

Те ж саме пояснення можна застосувати і до винятковості сексуальних бажань. Що заводить одного, викликає відразу в іншого. Один розпалюється, коли навколо бруд, інший вимагає розкоші. Багато чоловіків хочуть потворних і товстих жінок. Молоді жінки хочуть старих чоловіків. Деяких чоловіків верне, коли вони бачать зображення чоловічого члена, інші тільки те й дивились би, що мінет. Для багатьох чоловіків жіноча піхва — жахіття якесь, особливо якщо вона розпусно відкрита. А хтось інший ні від чого іншого й не збуджується. Список можна продовжувати безкінечно. Як щодо потворної людини у латексному костюмі на унітазі? Об’єкти бажання різняться, а то й дуже. Лише порносайти в інтернеті знають людську душу. Принаймні чоловічу. Жіночі думки — то загадка. Потрібно бути порядною і ніжною — а що потому? Декотрі джерела інформації розповідають про безкінечну жіночу потребу бути підкореною і прирученою у сексуальних іграх, але хто їх зна. Напевне, задумано, щоб це лишилося найбільшою таємницею великого плану Творця. Хоч би як там було, а секс — скарбниця дивних бажань.

З бажаннями пов’язана цікава суперечність: їхнє нерозважливе повторення і примноження призводить до звикання та отупіння. Бажання розростаються і самознищуються. Можливо, бажання тільки у такий спосіб і керують собою, стримуючи своє надмірне зростання?

Майстриня з метання молота все своє життя готувалася до Олімпійських ігор. Кидала усілякі гирі об стіну повітки, зимою — в залі, літом — на вулиці. Слухняно приймала всі виписані їй таблетки й терпіла ін’єкції. Розрослася до вражаючих розмірів. Вигартувала залізну волю усілякими правильними психологічними прийомами. Все готово. Результати чудові. Настав час виступу. Очікування на висоті. Але от в готелі перед змаганнями починає підкрадатися невпевненість. Що я тут роблю? Чому? Чи в правильному я місці? Чи було б ліпше деінде? І коли змагання починається, бажання показати і перемогти, та життєва ниточка, повністю зникло. Наша героїня кидає, але безуспішно. Вона вкрай розчарована, коли час їхати додому. Щось пішло не так.

Часто бажання знищують себе. Фальшивість великої історії, яка стоїть за бажанням, розкривається і бажання як у воду пішло. Лишається тільки велика порожнеча, також знана як правда. Кожен її спізнав. Я добре пам’ятаю, як поступив до університету і вивчився на маґістра. Не відчув нічогісінько. Хтось переживає те ж саме на весіллі або після народження довгожданої дитини. Довго чекаєш на відпустку, але готель зав­жди поганий, а пляж затісний. Вода брудна. Їжа несмачна.

З іншого боку, апетит приходить з їжею. Що більше отримуєш, то більше хочеш. Це водночас і щастя, і нещастя. Чудово весь час виводити бажання на новий рівень. Світ відкритий, життя до смаку. Ще так багато непізнаного і небаченого, непридбаного і несказаного. Але тут однаково накриває страх: що як я не отримав найкращого і не спробував найвишуканішого? У готелі є і кращі люкси, ніж наш. Хто купує в ресторані ту пляшку Шато Петрюс за 1500 євро? Моя яхта в порту не найгарніша. Поруч велика Swan. От якби таку мати... А чом би, власне, і ні? Бажання існують для того, аби їх здійснювали.

Гарний приклад — колекціонування. Колекція може бути будь-якою великою, досконалості тут немає меж. Завжди якогось екземпляра бракує, і неодмінно він украй важливий. Його можна відшукати. Але коли колекція повна, втрачається і інтерес, і цінність. Звичайно, її можна продати — вона має грошову цінність, — але для самого колекціонера це більше не має значення. Сенс колекціонерства у поповненні, а повну колекцію не поповниш. Сенс діяльності та бажання втрачено. Треба збирати щось інше. Винна колекція добра тим, що вона ніколи не може бути повною. Кожного року з’являється марка, яку треба дістати і продегустувати.

Урешті, ми маємо справу із залежністю, пристрастю. Курець не може кинути палити, хоч би навіть і не хотів курити. Такий він, страшний сон бажання. Я роблю дещо безкон­трольно, не маючи на те бажання. Хочу перестати, але не можу. Фінське слово himo[9] чудово ілюструє ситуацію. Himo — бажання, що вийшло з-під людського контролю. Жадоба шоколаду непокоїть увесь час, не лишає в спокої, шоколад увесь час не виходить з голови. Водночас бідолаха, якому до щему кортить шоколаду, знає, що єдиний спосіб утамувати жагу — піти, взяти-таки дольку шоколаду і з’їсти її. Жадоба пов’язана зі спокусою, перед якою надзвичайно важко встояти. Від сексу, кажуть, теж можна мати залежність. Спокуса — ознака зіпсутого бажання і жадоби.

Яке місце надається бажанню і вибору з-поміж складових щастя? Торгово-економічна система нашої милої серцю Фінляндії вибудована на бажанні так само, як визначено світом лібералістичних ідей. Нам пропонують обирати від президента до гірчиці та питають, що ми хочемо для себе. Нам вказують обирати, передумовою чого є бажання. Ти хотів Тар’ю [Галонен][10] чи Саулі [Нійністе][11]? Водночас бажання мають бути розумними і керованими. Не можна скотитися до похоті, а чи до якихось дивнощей. Бажати потрібно багато, але правильно. Тоді будеш щасливим.

Буддизм, своєю чергою, заперечує цю думку. Бажання — джерело нещастя, а не щастя. Я був би схильний підтримувати буддизм, хоча такий вибір трагічний. Жахливо, що суспільство вимагає вибору і саме життя — одне лише хотіння, хоча щастя можна досягнути докорінно іншими способами. Бажання призводять до розчарування, і саме тому потрібно бажати знову і чогось нового. Життя — повторення бажань і перехід від одного розчарування до іншого. Єдина можливість — бажати настільки скромно, наскільки можливо, і обманювати себе надією, що цього достатньо. Я рекомендую самообман як запоруку щастя. Але до цієї теми ми повернемось дещо пізніше.

2.3. Самореалізація

2.3.1. Еґо і його проекти

Я вже відкинув насолоди як джерело щастя і налаштувався сухо стосовно можливостей, які пропонує економіка бажань. Наступною розгляньмо дійсно багатообіцяючу можливість ощасливлення, а саме самореалізацію. Людина повинна мати свої проекти, через які вона виражає себе і стає тим, ким вона є.

Ключові поняття: еґо і його проекти. Погляньмо спершу, що ці два дивних іншомовних слова означають. Еґо значить «я» і «самість», відповідь на питання, хто я. Кожна людина — вона сама еґо. Проект, своєю чергою, — це програма дій, певна послідовність операцій, яку виконують протягом тривалого часу і яка приводить до визначеної і відомої мети. Багато хто об’єднується