Читати книгу - "Пригоди доньки Волдеморда, Настя Коваленко"

Розділ 15. Сигнал тривоги

Минали довгі години.

Селестіна лежала нерухомо в білосніжному ліжку. Її тіло не реагувало на команди мозку. Вона могла тільки слухати і бачити, але навіть сльозу пустити не могла.

Дві години.

Дві нескінченні години в повному безсиллі.

Нарешті двері прочинилися — до палати увійшла мадам Бонні, тримаючи в руках зілля.

Спочатку вона не звернула уваги.

Але коли підійшла ближче, її обличчя зблідло.

— Що за…? — прошепотіла вона, миттю ставши серйозною.

Мадам Бонні змахнула паличкою, пробуючи стандартні діагностичні закляття, але Селестіна не реагувала.

Тоді медсестра стрімко вибігла з палати, голосно викликаючи:

— Директора! Професорів! Негайно в палату №3!

У цей самий час, на уроці Захисту від Темних мистецтв, де викладав Гаррі Поттер, раптом з'явився професор зілля варіння — строгий і холодний маг на ім’я професор Слейн.

Він підійшов до Гаррі й шепнув йому на вухо:

— Поттер, вам негайно треба пройти до лікарні. Сталося щось із Селестіною Ріддл.

Гаррі відразу помітив тривогу на його обличчі.

Не ставлячи зайвих запитань, він кинув коротке «урок закінчено» і швидко вийшов з класу.

У куточку класу сиділи члени Ордена Надії — Джеймс Поттер, Роуз Візлі, Алан Лонгботом та Лілі Поттер.

Вони перезирнулися.

Щось трапилось.

І це стосувалося їхньої Селестіни.

— Ми мусимо йти! — шепнула Роуз.

Джеймс уже зривався з місця, очі палаючи тривогою.

— Якщо з нею щось сталося, ми маємо бути там першими.

Ну що мої любі читачі, хочете продовження цієї книги? Якщо так то пишіть в коментарях. Я буду чекати!!!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍