Читати книгу - "Пригоди бравого вояка Швейка"

обікрав товариша? Його прив’язують до жерла гармати, і він розлітається, як картеч. Тепер уже пізно зітхати. Щойно зустрінемо десь на фронті артилерію, ти зголосишся до найближчого старшого феєрверкера. А поки що як покарання будеш робити вправи. Вилазь з вагона.

Бідолашний Балоун виліз, а Швейк, сидячи в дверях вагона, командував:

— Habt Acht! Ruht! Habt Acht! Rechts schaut! Habt Acht![466] Дивися знову прямо! Ruht![467] Тепер будеш робити вправи на місці. Rechts um![468] Бовдуре! Та ж ви чиста корова! Ваші роги повинні з’явитися там, де перед цим було ваше праве плече. Herstellt, Rechts um! Links um! Halbrechts[469]. Не так, дурний воле! Herstellt! Halbrechts![470] Ось, бачиш, муле, вже виходить!.. Halblinks! Links um! Links! Front![471] Фронт, ідіоте! Ти не знаєш, що таке фронт? Grad aus! Kehrt euch! Kniet! Nieder! Setzen! Auf! Setzen! Nieder! Auf! Nieder! Auf! Setzen! Auf! Ruht![472]

— Ось бачиш, Балоуне, це корисно для здоров’я! Принаймні, поліпшиться травлення.

Довкола, голосно сміючись, почали збиратися вояки.

— Розступіться, будь ласка, — вигукнув Швейк, — він зараз маршируватиме. Дивись мені, Балоуне, нашорошуй вуха, щоб я тебе не змушував герштелювати[473], я не люблю мучити людей. Отже: Direktion Bahnhof![474] Дивись, куди я показую. Marschieren marsch! Glied halt![475] Стій! Сто чортів твоїй бабі, поки я не замкнув тебе! Glied halt! Нарешті я тебе, ідіоте, спинив! Kurzer Schritt![476]Ти не знаєш, що таке Kurzer Schritt? Я тобі покажу, аж посинієш. Voller Schritt! Wechselt Schritt! Ohne Schritt[477]. Ти, буйволе, коли я скажу ohne Schritt, мусиш сіпати ратицями на місці.

Навкруг уже стояли щонайменше дві роти!

Балоун упрів і не чув під собою ніг, а Швейк командував далі:

— Gleicher Schritt! Glied rückwärts marsch! Glied halt! Laufschritt! Glied marsch! Schritt! Glied halt! Ruht! Habt Acht! Direktion Bahnhof! Laufschritt marsch! Halt! Kehrt euch! Direktion Wagon! Laufschritt marsch! Kurzer Schritt! Glied halt! Ruht![478]Тепер хвилинку відпочинеш, а потім почнемо знову. При доброму бажанні можна всього доп’ясти!

— Що це тут діється? — почувся голос поручника Дуба, що підбіг до натовпу вкрай стривожений.

— Голошу слухняно, пане лейтенанте, ми трохи вправляємося, маршируємо, щоб не забути стройових вправ і не гайнувати дорогоцінного часу.

— Вилізайте з вагона! — наказав поручник Дуб. — Я вже ситий цим по саме горло. Ходімо зі мною до пана батальйонного командира.

Коли Швейк опинився в штабному вагоні, надпоручник Лукаш вийшов через протилежні двері з вагона і подався на перон.

Поручник Дуб доповів капітанові Заґнеру, що був саме в дуже доброму настрої, бо «Ґумпольдскірхен» виявилося справді чудовим вином, про злочинні, як він висловився, витівки бравого вояка Швейка.

— Отже, ви не хочете даремно гайнувати дорогоцінного часу? — засміявся значливо Заґнер. — Матушич, ідіть-но сюди!

Батальйонний ординарець дістав наказ викликати фельдфебеля 12-ої роти Насакла, що мав репутацію найбільшого тирана, і принести Швейкові гвинтівку.

— Цей вояк, — сказав капітан Заґнер фельдфебелеві Насаклу, — не хоче гайнувати дорогоцінного часу. Підіть за вагон і з годину повправляйтеся з ним у гвинтівочних прийомах. Але без милосердя, без відпочинку. Головне швидко — одну вправу за другою. Setzt ab, an, setzt ab![479] Ось, побачите, Швейку, вам не буде нудно, — пообіцяв він на прощання.

А за хвилину за вагоном уже лунала різка команда і урочисто котилася поміж коліями. Фельдфебель Насакло, який перед тим грав у двадцять одне і тримав банк, горлав на ввесь божий світ: «Beim Fuß! Schultert! Beim Fuß! Schultert!»[480]

Потім на хвилину все втихло, і почувся спокійний і розважливий голос Швейка:

— Свого часу я вивчав це на чинній військовій службі. На команду «beim Fuß» гвинтівка повинна стояти біля правої ноги так, щоб кінчик приклада був на прямій лінії з носком. Права рука вільно випростана і тримає гвинтівку так, що великий палець лежить на цівці[481], а інші стискають приклад. По команді «Schultert!» карабін вільно висить на ремені на правому плечі, дулом догори, а цівка відхилена трохи назад...

— Досить розводити теревені! — гримнув фельдфебель Насакло, і знову розляглася команда: — «Habt acht! Rechts schaut![482] Бісова печінка, як ви це робите!..

— У мене «schultert», і при «rechts schaut» моя права рука ковзає по ремені вниз і стискає шийку приклада, а голову я повертаю вправо. На команду ж «habtacht» беруся знову правою рукою за ремінь, а моя голова дивиться просто на вас.

І знову пролунав фельдфеблів голос:

— In die Balanz! Beim Fuß! In die Balanz! Schultert! Bajonett auf! Bajonett ab! Fällt das Bajonett! Zum Gebet! Vom Gebet! Kniet nieder zum Gebet! Laden! Schießen! Schiessen halbrechts! Ziel! Stabswagen! Distanz 200 Schritt... Fertig! An! Feuer! An! Feuer! Setz ab! Aufsatz normal! Patronen versorgen! Ruht![483]

Фельдфебель почав скручувати цигарку. Швейк тим часом розглядав номер на гвинтівці і раптом вигукнув:

— Чотири тисячі двісті шістдесят вісім! Такий самий номер мав один локомотив на станції у Печках; він стояв на шістнадцятій колії. Цей локомотив мали відтягнути до депо в Лисина-Лабі на ремонт, але це було не так легко, бо у старшого машиніста, пане фельдфебель, якому доручили справу, була дуже погана пам’ять на числа. Тоді начальник дистанції покликав його до себе в канцелярію та й каже: «На 16-й колії стоїть локомотив номер 4268. Я знаю, що ви погано запам’ятовуєте числа, а як запишу вам якесь число на папері, то ви цей папір теж загубите. Отже, якщо ви такий слабкий на пам’ять, то вдумайтесь у те, що я вам скажу. Слухайте уважно: запам’ятати якесь число дуже легко. Локомотив, який треба відтягти до депо в Лиси-на-Лабі, має номер 4268. Отже, будьте уважні. Перше число — четвірка, друге — двійка. Тепер ви вже пам’ятаєте сорок два, тобто два рази по два — чотири, це перше число, чотири, ділене на два — два, отже, поряд виходить чотири і два. А тепер не бійтеся — скільки буде два рази по чотири? Вісім, правда ж? То закарбуйте собі на носі, що вісімка з номера 4268 буде за порядком остання. Після того, як ви запам’ятали, що перше число чотири, друге два, а четверте вісім, треба якось примудритися і запам’ятати ту саму шістку, яка стоїть перед вісімкою, а