Читати книгу - "Етюди про звичаї"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Пригадуєш те місце, де він питає читача… — Цю притчу Бальзак приписав Ж. — Ж. Руссо, насправді ж вона належить Шатобріану («Геній християнства», ч. І, кн. VI, розділ 2).
Великий Могол — титул мусульманських правителів Індії із династії Бабуридів (1526–1707).
Мірабо О. Г. Р., граф (1749–1791) — діяч Французької революції, відіграв значну роль на її початковому етапі. Далі прихильник конституційної монархії.
Лабрюер Жан де (1645–1696) — французький письменник доби класицизму. В книзі «Характери, або звичаї нашого часу» (1688) сатирично зобразив вище суспільство.
Веніамін — у Біблії молодший син патріарха Якова, його плеканець.
Тюренн Анрі де ла Тур д’Овернь (1611–1675) — відомий французький полководець.
П’єр і Джаф’єр — вірні друзі із трагедії «Врятована Венеція, або розкрита змова» англійського драматурга Томаса Отвея (1651–1635).
«Халіф Багдадський». — комічна опера французького композитора Франсуа Буальдьє, яка в той час мала велику популярність у Парижі.
Пляшку бордоського вина; ім'я Лафіта надає йому ще більшої слави… — гра слів: лафіт — сорт бордоського вина; Лафіт Жак — паризький банкір, політичний лідер фінансової буржуазії.
… подивитися на пана Марті в «Дикій горі» — великій драмі, переробленій з «Самітника». — Марті — актор із театру «Гете»; «Дика гора, або герцог Бургундський» — п’єса Г. де Піксерекура; «Самітник» — роман письменника-рояліста Ш. д’Арленкура.
Бернарден де Сен-П’єр Ж. А. (1737–1814) — французький письменник, автор сентаментально-ідилічного роману «Поль і Віржіні», в якому розповідається про кохання юної пари серед екзотичної природи.
Гревська площа — площа в Парижі, на якій відбувалися страти.
Нінон де Ланкло (1620–1705) — французька куртизанка; Маркіза де Помпуар (1721–1764) — фаворитка короля Людовіка XV.
… ваших круків з набережної д’Орфевр. — На набережній д’Орфевр знаходився департамент поліції.
Дозвольте надіслати вам з Провансу смоквин. — Вотрен іронічно натякав на каторгу, яка знаходилася в Тулоні (колишня провінція Прованс).
Марій Гай (бл. 157–86 до н. е.) — римський полководець і політичний діяч. У боротьбі з Суллою за диктаторство зазнав поразки й втік в Північну Африку, де знаходився зруйнований Карфаген.
Ви не знаєте, які чутки ходять про неї? — Про цю драму в родині графа де Ресто розповідається в повісті «Гобсек».
Сент-Пелажі — паризька в’язниця (проіснувала до 1899 р.).
Кошенівський пансіонер. — При Паризькій лікарні імені Кошена студенти-медики проходили практику й жили там.
… слухали молитву Мойсея — Мається на увазі арія із опери Дж. Россіні «Мойсей в Єгипті».
… майже самодержавних герцогів бургундських… — У середньовічній Франції герцогство Бургундія було одним з наймогутніших і до кінця XV ст. фактично незалежним від французьких королів.
Ніобея (Ніоба) — в грецькій міфології дочка Тантала, дружина Ліванського царя Аніона. Горда своїми дітьми, образила богиню Лато (Латону), яка стрілами з лука повбивала її дітей. Сама Ніобея скам’яніла з горя.
Полковник Шабер
Загинув під Ейлау… — У битві під Прейсіш-Ейлау 7–8 лютого 1807 р. Наполеон переміг об’єднані російсько-прусські війська. Битва була тривалою і кровопролитною.
Тальма в ролі Нерона. — Видатний французький актор Ф. Ж. Тальма виступав у ролі Нерона в трагедії Ж. Расіна «Британію».
Граф Імперії… — Наполеон наділяв аристократичними титулами своїх генералів, офіцерів та сановників; на відміну від спадкової аристократії їх називали «баронами імперії», «графами імперії» і т. д.
Шарантон — містечко під Парижем, де знаходиться лікарня для душевнохворих.
Я впаду навколішки перед Вандомською колоною… — Ця колона з бронзовою статуєю Наполеона була зведена в Парижі 1806 р. на честь отриманих ним перемог.
Після першого повернення короля… — Це повернення сталося після вступу військ антинаполеонівської коаліції в Париж на початку 1814 р. Друге повернення Людовіка XVIII відбулося після Ста днів, улітку 1815 р.
Росбах — село в Саксонії, біля якого в 1757 р. французькі війська потерпіли поразку від прусського короля Фрідріха II; Йена — місто в Тюрингії, під яким у 1806 р. Наполеон розгромив прусські війська.
Д. С. Наливайко
ЗМІСТ
Етюди про звичаї. Передмова Д. С. Наливайка
ГОБСЕК. Переклад Віктора Шовкуна
СПРАВА ПРО ОПІКУ. Переклад Віктора Шовкуна
БАТЬКО ГОРЮ. Переклад Єлизавети Старинкевич
ПОЛКОВНИК ШАБЕР. Переклад Ірини Сидоренко
Примітки О. Б. Алексєєнко, Д. С. Наливайка
Примітки
1
Ось так! (Іт.)
(обратно) 2Не чіпайте мене (латин.).
(обратно) 3Віддай левову частку (латин.).
(обратно) 4В домі й поза ним (латин.).
(обратно) 5Все правда (англ.).
(обратно) 6Аж до п'ят (латин.).
(обратно) 7Любий, любий, немає сумніву… (Іт.).
(обратно) 83 одного тіста (латин.). Буквально: «З того самого борошна».
(обратно) 9Кінцеву основу світу (латин.).
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Етюди про звичаї», після закриття браузера.