Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

211
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 158 159 160 ... 165
Перейти на сторінку:

- Що ти зробив? - рушив у бік Свіридова, не чуючи нічого крім отруйного бажання розтрощити йому череп. Одне слово, а у нього пелена чорна на очі впала.

Чоловік спочатку засовався на кріслі, але зрозумів, що попався. Видихнув, навіть не встаючи, і втупив у колишнього підопічного сардонічний погляд. Алкоголь в крові додав сміливості. Можливо, будучи тверезим, він повів би себе інакше, тому що раціональний розум і оцінка ситуації не дозволили б закопати себе з головою, але віскі зробив свою справу. Віскі і накопичена за останні місяці втома.

- Трахнув свою дружину.

- Що значить проти волі? - ледве стримуючи роздираючий гнів, важкими кроками Стас наближався до столу.

- Яка тобі різниця? Моя дружина. Як хочу, так і трахаю. Хоче вона того чи ні, - а потім вистрілив очманілому хлопцеві контрольним в лоб. - До речі, вона, здається, якраз збиралася піти від мене до тебе. Але завагітніла. Невеличке таке глузування долі, правда?

Стас в секунду перехилився через стіл, хапаючи чоловіка в два рази міцніше за себе за лацкани піджака, і вдарив кулаком в обличчя. Марія скрикнула, підбігаючи і віддираючи його руки. Віктор не залишився в боргу. Ударом в ребра відштовхнув від себе хлопця. Облетів стіл навколо і збирався ще раз вдарити, як раз, коли Стас пригнувся, хапаючи його за талію, і кинув на підлогу. Маша заверещала, спостерігаючи, як двоє чоловіків методично б'ють один одного. Віктор вище, міцніше і сильніше, але фора Стаса в тому, що ним керувала пекуча задушлива злість. Здичавіле бажання помститися. А ще нетверезий стан противника.

- Сука, - прохрипів хлопець, після того, як Віктор перестав захищатися. Витер тильною стороною долоні кров з губи. Чоловік знущально розсміявся, навіть не намагаючись встати з підлоги.

- Сука - це життя. Думаєш, я не знав, чому ти так страждаєш і надираєшся в барах, а, Багіров? Дивитися на твої муки було найчистішою насолодою. Після того, що я для тебе зробив, ти посмів зазіхнути на чужу власність.

Стас обвів його важким поглядом.

- Настя не власність. Ти її згвалтував?

- Яке слово - згвалтувааав, - пирхнув продюсер. - Я скучив за нею. Сам же знаєш, якою вона може бути в ліжку. Божевільною і пристрасною.

Кулак хлопця знову заїхав в обличчя супротивника. Той застогнав, хапаючись за ніс, з якого кров заструмувала. Багірова занудило. Він раптом зрозумів, що навіть забивши до смерті цього покидька, легше ніяк не стане. А цей мудак все одно не зміниться. Такі не змінюються. Гнилі з народження не можуть стати нормальними. Встав з підлоги, не відчуваючи нічого до людини, яка піднялася слідом. Він зламав йому життя. Та похрін з ним. Те, що Свіридов зробив з Настею, заслуговувало найжорстокішого покарання. І, здається, Настя і сама його знайшла. Стас поки не розумів як, але те, що їй вдалося вибити з колії зазвичай непорушну людину, про це говорило.

- Ти мерзота, Вікторе! - презирливо сказав хлопець, відчуваючи біль у ребрах після бійки. - А я все думав, що Настя знайшла в тобі?

- А що вона знайшла в тобі? - Свіридов похитнувся і взяв пляшку зі столу.

- Я кохаю її. І я б ніколи не заподіяв їй фізичного болю.

- Як банально, - чоловік зробив великий ковток віскі, щулячись від того, як спирт запік лопнувши губи. - А я гроші люблю. За них можна купити сотні таких Насть. Тисячі. Ось, - вказав пальцем на Машу, - Цю ж купив.

Стас глянув на дівчину, яка перестала бути схожа на себе колишню. Завжди легка, пурхаюча наче метелик, зараз Марія представляла собою жалюгідне видовище.

- Ви коштуєте один одного.

Розвернувся і вийшов з кабінету, почувши, як Маша щось промовила, а Віктор крикнув у відповідь:

- Та відвали ти від мене, Машо. Тримай. Тримай картку. Іди зроби аборт, а потім зникни з мого життя. Ти і твій виплодок.

1 ... 158 159 160 ... 165
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя, Елла Савицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не моя, Елла Савицька"