Читати книгу - "Подія у місті Ґоґа, Славко Грум"

собі раду з ним! Преліху, негайно в ліжко! Хано, постривайте, я мушу йому допомогти.

ХАНА (відкидає голову назад і тріумфально сміється): Що ви лякаєте людей, Преліху, хіба вас не вбили? І ви так вправно перев’язані, хто вас так перев’язав?

Люди дуже потішаються і регочуть над Преліховим лихом.

ТАРБУЛА: Добродійко Терезо, зайнялося кілька дощок, якщо ви ще не знаєте.

ТЕРЕЗА (піддержує Преліха і з Ютою веде його додому): Ну от бачите, Хано, мені так і здавалося, що нічого з того не буде. Ходімо назад, чого просто так дряпатися на гору.

ХАНА (звертається до присутніх): Вже не горить?

ТАРБУЛА: Кілька дощок і купка соломи, от і все (тяжко зітхає). У нас ніколи нічого не стається!

АФРА: Ніколи жодних подій!

ХАНА (серйозно): Але ж все-таки щось сталося: цієї ночі хтось був убитий!

Громада сміється, бо панночка зволила глузувати з Преліха.

КОНРАД: Віднесімо його на кладовище!

Сміх.

На площі з’являється Художник, засапаний і задиханий бере на себе роль вістового про пожежу. Стає перед вікнами, складає долоні рупором перед ротом і бадьоро кричить: «Трара...трара... пожежа! Горить! Містяни, рятуйте своє майно!» Перебігає з однієї вулиці на іншу: «Пожежа! Подія! Трара... трара!»

ХУДОЖНИК (підходить до гурту): Горить! Втікайте і рятуйте своїх!

АФРА: П’яниця, він ще не знає, що нічого не сталося.

КОНРАД: Маестро, маестро, вже погасили! Там навіть горіти не хотіло! Підіть в «Останній гріш»! Всі інші там!

ХУДОЖНИК: Замовкни, безбожнику, не зневажай своєю брехливою пелькою боже провидіння, яке обдарувало це суєтне місто подією! Пожежа! Пожежа! Весь Брег палає!

КОНРАД: Той чорт здатний і сам підпалити! Злочинця треба засудити за те, що тішиться пожежею!

ХУДОЖНИК (з опущеною головою і немічними обвислими руками): Можливо, тепер заживеться якось інакше, можливо наступить якесь інше... нове, наднове життя!

(Завіса.)

Коли глядачі викликають акторів на сцену, завіса піднімається знову. Всі мешканці у своїх кімнатах. Як манекени в ярмарковому тирі — абсолютно нерухомі, їх по черзі оживляє невидимий механізм, а потім вони знову застигають.

КЛІКОТ (стоїть ніби переламаний посередині кімнати): Вночі у столі тріснуло дерево, а ми не почули, морок, хапаючись пошматованими руками, повзе догори... Ілюзія — це єдиний рай, з якого нас не можуть вигнати...

*

Перед Тихою Жінкою стоїть Афра і засовує їй в рот шкуринку хліба.

АФРА: Жери! Жери! (Кидається до годинника і заводить його, механізм скрипить.) Тепер ти тим більше мусиш жити, тепер я тебе тим більше не випущу.

Годинник зацокав свій сталевий ритм.

*

ГАПІТ (піднімає склянку): Пиймо, пиймо за нове, світле нове життя!

ПРИМАРНИЙ ГОЛОС (як з радіоприймача): Хаха-хахаха — пиймо, пиймо за нове, світле нове життя. Злизування, найновіший винахід, висмоктування думок... антенор, хвиля C-42!

ГАПІТ (здригається, ніби від удару нагайки, і припадає до столу, тоді піднімає викривлене, побіліле від жаху обличчя): Тепер вони вже тут... вони всюди!

ПРЕЛІХ (стоїть перед Ханою): Першого чоловіка не забути довіку.

Хана безпорадно водить руками в повітрі.

*

Вулицею, що веде з площі, йде Мертвий збирач податків, він доходить до рампи, розгублено роззирається довкола, обертається і мовчки, спотикаючись, вертається назад до міста.

Кінець

Переклад Мар’яни Климець

Про виставу «Місто богів»

Про виставу «Місто богів»:

жанр: треш-колаж

автор Славко Ґрум (Словенія)

переклад Мар’яна Климець

режисер Юрій Диваков (Юрій Дзіваков) (Білорусь)

художник Тетяна Дивакова (Білорусь)

завідувачка літературно-драматургічною

частиною Ганна Турло

тривалість: 80 хв.

обмеження за віком: 18+

прем’єра: 9 листопада 2017

У виставі використовується

ненормативна лексика!

Про режисера:

Юрій Дзіваков (Юрій Диваков)

Режисер, актор, драматург.

Навчався у Мінському державному коледжі мистецтв та у Санкт-Петербурзькій академії театрального мистецтва.

На початку творчої діяльності працював звукооператором і машиністом сцени у Мінському театрі «­Зьнiч». 2010 — 2012 рр. працював актором Білоруського державного театру ляльок, 2012 — 2014 рік — актором Могильовського обласного Театру Ляльок, де зіграв роль Гамлета.

Творець незалежної групи Laboratory Figures Oskar Schlemmer. Упродовж 2011 — 2016 рр. лабораторією було створено понад 15 вистав і перформансів.

Учасник понад 15-ти міжнародних фестивалів (Білорусь, Німеччина, Польща, Словаччина).

Учасник лабораторії молодої режисури M@art.контакт-2014 зі спектаклем «Прощавай, персональний Ісусе» за власною п’єсою «Сіамські близнюки».

Учасник IX Міжнародного фестивалю театрів ляльок 2016 р. зі спектаклем «Fable» (Мінськ, Білорусь).

Брав участь у V міжнародній драматургічній лабораторії, де працював над створенням п’єси в парі «Драматург — Режисер».

Учасник XIII Міжнародного фестивалю JULA 2016 р. зі спектаклем «Fable» (München, Deutschland).

Учасник міжнародного конкурсу сучасної драматургії «Badenweiler»: режисер сценічного читання п’єси Андрія Іванова «Хрестовий похід дітей» (Мінськ, Білорусь).

2017 р. створив виставу «Пліх і Плюх» за віршем Вільгельма Буша в перекладі Даніїла Хармса в Гомельському Театрі Ляльок. За постановку цієї вистави став лауреатом Білоруської Національної театральної премії в номінації «Найкраща режисерська робота».

У Національному академічному театрі імені Янки Купали поставив виставу «Войцек» за п’єсою Георга Бюхнера.

У Київському театрі «Золоті ворота» поставив виставу «Місто богів» за п’єсою «Подія в місті Ґоґа» Славка Ґрума (Словенія) в перекладі Мар’яни Климець.

2018 р. у Центрі візуальних і виконавських мистецтв «ART CORPORATION» Мінськ (Білорусь) створив виставу «КРЕСТОВИЙПОХОДДЕТЕЙ» за п’єсою Андрія Іванова.

Поставив виставу «POZORY» в Teatr Czrevo (Польща), з якою взяв участь у Міжнародному Фестивалі Wschód Kultury Inny Wymiar (Білосток, Польща) та в ХІ-му Міжнародному Фестивалі театрів і авангардної культури (Польща).

2020 р. брав участь у фестивалі «Кіт Ґаватовіча» (Львів, Україна).

2021 р. учасник проекту «HEKTOMERON» (Румунія).

Ролі/персонажі:

1. Анастасія Бабій — Капс

2. Христина Люба — Хана

3. Катерина Вишнева — Тиха жінка

4. Орест Пастух — Отмар Преліх

5. Богдан Буйлук — Горбань Теобальд/Освальд

6. Лілія Цвєлікова — Хана

7. Володимир Ковбель — Юлій Ґапіт

8. Андрій Поліщук — Клікот

9. Богдан Буйлук, Катерина Вишнева

10. Орест Пастух, Лілія Цвєлікова, Христина Люба

11. Андрій Поліщук, Володимир Ковбель, Богдан Буйлук, Лілія Цвєлікова Катерина Вишнева, Христя Люба, Анастасія Бабій

Трейлер вистави:

Усе, що треба знати про найкращий камерний театр України:

Театр створений 1979 року на хвилі демократичних зрушень як «Театр поезії» режисером Валерієм Пацуновим, а 1990 року його перейменовано на Київський театр «Золоті ворота».

2014 року театр отримав нове творче життя — сюди прийшла нова креативна команда на чолі зі Стасом Жирковим.

Стас Жирков: «Театр – це світ, де має панувати свобода. Свобода думки, свобода вибору. Толерантність до людини – це завдання театру. Ну