Читати книгу - "Їхня кохана лялька, Алекса Адлер"

Я мовчки йду за ним, ловлячи себе на тому, що окрім полегшення тепер відчуваю навіть певну наснагу. Все-таки змія молодшого я боюся трохи менше. А ще він більш балакучий. Отже, в процесі приготування обіду я цілком можливо зможу дізнатися щось корисне. Обережно. 

Може, тоді я зрозумію, що мені робити? Зізнаватись, чи ні? І якщо вже доведеться вибирати, кому саме зізнаватись у тому, хто я така насправді, безпечніше, напевно, обрати Шоа-дара. Так мені здається. 

У будь-якому випадку для початку мені потрібно зібрати більше інформації.