Читати книгу - "Одного разу в хірургії , Ягода"

Розділ 15

Вікторія

 

Прокинулася я від нестерпного бажання пити ,в роті ніби все висохло і поворухнути язиком було неможливо .А ще голова тріщала по швах і сильно нудило .Де я і  що зі мною сталося?Я обійшла байдужим поглядом кімнату .Вона була виконана в лікарняних  і таких до болю знайомих тонах.Я зрозуміла ,що я в лікарні .Пам'ять почала підкидати картинки ,як я переходила дорогу,  свист ,пекучий біль і блаженна тиша.Більше я не пам'ятала нічого, ні як потрапила у лікарню ні хто мені допоміг .Я просто лежала ,коли помітила сплячого чоловіка на кріслі біля мого ліжка.

Олег...

Він виглядав вимученим ,але все одно до болю рідний і красивий.Хотіла доторкнутися,поцілувати ,але не змогла . Я попросила хриплим голосом дати мені води від чого він прокинувся.Чоловік почав цілувати все моє обличчя і шепотів всякі приємні  слова .Потім він все ж таки дав мені попити і я ,випивши води ,заснула .

 

Коли прокинулася знову то біля мене на стільці сиділа вже жінка приблизно років п'ятдесят і тепло мені усміхалася .А де Олег?Напевно це мама Олега подумала я, тому що в обличчі цієї жінки я бачила його риси .Від неї йшло материнське тепло .Жінка побачивши ,що я прокинулася одразу пожвавішала.

-о,ти вже прокинулася .Давай ,щоб тебе не бентежити, познайомимось .Я мама Олега - Олена Петрівна ,син подзвонив мені і попросив приїхати .Він скоро приїде я його відправила додому відсиплятися ,а  ще я принесла тобі бульйону ,ти хочеш їсти ?-жінка так тепло на мене дивилася ,що я забула про хвилювання .А коли вона сказала про їжу ,мій шлунок подав сигнал тривоги.Тому я лише кивнула .

 

 

Коли я поїла настала незручна тиша .

-Дякую вам за турботу мені дуже приємно і вибачте за те ,що завдала вам клопотів ,-я скромно посміхнулася.

-навіть не думай про це ,мені було не важко зварити бульйон ,тай мені немає про кого піклуватися тому все гаразд.

-ой ,я не представилася я -Вікторія ,можна просто Віка .

-я знала ,що мій син знайде найкращу дівчину на світі і я рада,що це саме ти .Ти така мила і добра, мій син тебе любить ,я впевнена,-жінка так легко це сказала із посмішкою,а я не знала що їй відповісти .Ми з Олегом ще не зізнавалися в почуттях.Від відповіді мене врятував Олег ,який зайшов у палату .Він поцілував маму у щоку ,а  мене у губи .Мої щоки вмить стали багряними .Що він робить ?Ми ж тут не самі .А цей засранець навіть не зважає на присутність його  мами. 

-ну що ,дівчата ,познайомились?

-так ,сину ,Віка просто чудова дівчина бережи її .

- обов'язково,мамо , обов'язково,-сказав дивлячись мені в очі.

-ну що ,діти ,я піду ,а ви спілкуйтеся .

-дякую вам  ще раз ,-сказала  я на прощання .

 

-як ти себе почуваєш,нічого не болить?-запитав беручи за руку . 

Я прислухалася до відчутті ,але нічого .

Стоп 

Ноги!  

Я не відчуваю ніг !!!

Я поглядом паніки подивилася на нього ,а він лише стиснув мою руку .

-сонечко,тільки без паніки і істерик я зараз все тобі поясню,-він вдихнув і почав -ти потрапила в аварію, тебе збила машина через це у тебе був струс мозку і переламані ноги ,тебе прооперували і ти будеш ходити, але потрібен час .Не хвилюйся я завжди буду поруч і ми впораємося .

Поки він говорив по моїх щоках текли сльози .Як мені тепер бути?У моїй голові було безліч питань і нуль відповідей . Я не помітила ,коли Олег сів ближче і міцно обійняв .

-золотко ,не плач все буде добре ,повір мені.

Через деякий час  я припинила плакати і підняла на нього очі .

 

-а якщо я не зможу ходити ,навіщо тобі такий тягар ?-з моїх очей знову бризнули сльози і я сховала погляд у нього на грудях.

-Вікусь ,подивися на мене і послухай ,-я підвела погляд, -я ніколи не говорив тобі ,що кохаю ,але я зрозумів це коли мені привезли тебе всю в саднах і непритомну. Під дверима операційної я повільно сходив з розуму від очікування .Я боявся тебе втратити і більше ніколи не побачити твої зелені оченята ,твою посмішку, почути твій такий рідний голос і заразний сміх .Я КОХАЮ ТЕБЕ БІЛЬШЕ ЗА ЖИТТЯ.-після цього поцілував мене в губи.

-я теж тебе кохаю -і знову п'янкий поцілунок ,від якого паморочиться в голові  і це не тому ,що у мене був струс .

 

 

 

А ось і продовження, сподіваюсь, вам сподобається🥹

Ваша Ягода ❤️

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍