Читати книгу - "Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін"

1) перебудова і вдосконалення державного апарату;

2) припинення масових репресій;

3) ліквідація воєнних трибуналів, військ МВС і концтаборів (ГУЛАГ);

4) поступове згортання культу особи Сталіна (його стали рідше згадувати у пресі);

5) 1953 рік – утворена перша комісія  при ЦК КПРС по перегляду справ невинно засуджених (амністія 1953 р. стосувалась осіб, засуджених на термін до п’яти років, а також засуджених за посадові, господарські та військові злочини, а також окремих політичних в’язнів; серед перших реабілітованих були українські комуністи В. Чубар, П. Постишев, Ю. Коцюбинський та деякі інші);

6) в УРСР розпочалася широка хвиля висування на керівні посади місцевих кадрів, українців за походженням.

В цей період вихідці з України почали займати провідні посади в союзному керівництві і в  окремих республіках СРСР. Українці входять до складу Політбюро ЦК (Підгорний, Кириченко, Шелест, Полянський, Брежнєв). Відомі полководці часів війни Р. Малиновський і  А. Гречко стали маршалами СРСР, займали пост міністра оборони в різні роки. Така «українізація» державного апарату СРСР пояснювалася і давніми зв’язками М. Хрущова, і бажанням мати навколо себе власну «команду», людей, до яких він звик і яким довіряв ще з часів свого керівництва Україною. Також ці призначення наявно демонстрували місце, яке займала УРСР в складі СРСР, її велике значення для всієї  країни.

Повстання в ГУЛАГу  (детальніше)

Одної з причин ліквідації концтаборів стали часті випадки повстань і страйків ув’язнених. Одне з найбільших повстань спалахнуло у березні 1953 р. у таборах Воркути, у якому брали участь робітники-в’язні 50 копалень. Виступ був організований за активної участі членів проводу ОУН. Повсталі розправилися з охороною, обрали орган самоврядування і висунули вимоги: звільнити всіх невинно засуджених, змінити існуючий лад в СРСР на демократичний тощо. Зрештою, повстання було придушено військами: 64 в’язні загинули, 200 отримали поранення. Подібні виступи відбулись і в інших містах. Активну роль українці відіграли і в Кенгірському повстанні (Казахстан) у травні — червні 1954 р., для придушення якого застосовували навіть танки.

3. Зміни в державному устрої УРСР і входження Криму до її складу

 Деякі зміни в державному устрої УРСР

1) союзним республікам надавалися більш широкі права в економічній сфері:

- виникли республіканські міністерства чорної металургії, вугільної, паперової, деревообробної, текст. промисловості, автомобільного транспорту;

- дозволено планувати своє виробництво самостійно;

- розширена бюджетна сфера;

2) створено міністерство юстиції;

3) розширення національних і культурних прав УРСР;

4) виникло самостійне міністерство вищої освіти.

Масові репресії в республіці припинилися. Деякі поступки в національно-культурних та економічних питаннях зміцнили країну, дали можливість людям з надією дивитися у майбутнє. Але загалом центр, як і раніше, тримав республіку під своїм невсипним оком.

Передача Криму

У 1954 році відбулося святкування 300-річчя Переяславської Ради 1654 року, так званого "возз’єднання" України з Росією. Країною прокотилася хвиля офіційних заходів. Відбувалися урочисті збори, різноманітні церемонії, відкриття пам’ятників; проводилися лекції, демонстрації фільмів, концерти, видавалися книги з нагоди ювілею.

19 лютого 1954 року Верховна Рада СРСР прийняла Указ «Про передачу Кримської області» із складу Російської федеративної радянської соціалістичної республіки до складу Української радянської соціалістичної республіки. Зазначалося, що таке рішення виходить з  давніх історичних і культурних зв’язків, що склалися, та ґрунтується на «етнічній і територіальній єдності» України і Криму. Підкреслювалося, що даний крок є «свідченням дружби російського і українського народів». Але спеціалісти зазначають, що під час цього акту були допущені деякі порушення процесуальних норм.

Наслідки: 

Позитивні:

1)УРСР отримала нову велику територію;

2) важлива курортна зона республіки;

3) значний господарський  район;