Читати книгу - "Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін"

4) активне використання моря, бухт, розвиток рибальства.

Негативні:

1) не налагоджене господарське життя;

2) виселення корінного населення Криму і заселення його українцями призвело до того, що люди потрапили в незвичні для себе умови (проблеми з  водою, житлом, роботою тощо).

4. ХХ з’їзд КПРС і Україна

Епоха «Відлиги» (1953-1964)

У 1953-1955 роках спостерігається частковий відхід від сталінізму. Окремі далекоглядні політики СРСР розуміли, що без певної демократизації суспільного життя подальше економічне оновлення неможливе. Дехто закликав повернутися  до  ленінських норм у політичних відносинах, які передбачали елементи внутріпартійної демократії.

Ініціатором демократизації став Микита Сергійович Хрущов –  енергійний політик, але дещо стихійна людина. Хрущов мріяв оновити радянське суспільство, вболівав за долю країни. Разом з тим йому інколи не вистачало певного політичного хисту, освіченості, наполегливості, продуманості дій. Справа в тому, що Хрущов пережив своє становлення, як політичний діяч, в період сталінізму, тому сам інколи користувався командно-адміністративними методами, боявся повної свободи і гласності. І все ж його активні дії багато в чому демократизували країну і дали можливість новим поколінням впевнено дивитися вперед. З легкої руки  відомого письменника і журналіста  Іллі Еренбурга епоху демократичних перемін М. Хрущова стали називати «Відлигою» (1953-1964).

ХХ з’їзді КПРС

ХХ з’їзд КПРС проходив у Москві з 14 по 25 лютого 1956 року.  Під час роботи з’їзду:

1) було зроблено заяву про можливість мирного співіснування країн з різним політичним і соціальним ладом (пізніше будуть спроби мирного діалогу з Заходом, відходу від «холодної війни»);

2) об’явлено курс партії на розрядку міжнародної напруги;

3) розглянуті важливі економічні і соціальні проблеми, заявлено про необхідність глибоких реформ в СРСР;

4) в ніч з 24 на 25 лютого 1956 року, на закритому засіданні делегатів з’їзду, відбувся виступ 1 секретаря ЦК КПРС М. Хрущова з доповіддю «Про культ особи та його наслідки» ( виступ тривав близько 4 годин):

- було засуджено практику репресій взагалі;

- сказано правду про масові репресії  30-40-х років;                                                                                                                                       

- сказано про переслідування після війни окремих народів, розпалювання національної ворожнечі.

Додаток. Деталі виступу М. Хрущова

На закритому засіданні, під час виступу М. Хрущова з доповіддю «Про культ особи та його наслідки», були розкриті окремі елементи репресій, найбільш гучні справи, сказано про можливу причетність Й. Сталіна до вбивства видного партійного діяча Ленінграда С. Кірова, про те, як органи ДПУ, НКВС,МДБ на чолі з Ягодою, Єжовим і Берією фабрикували фальшиві судові справи, проводили арешти провідних діячів країни, чесних людей за спеціальними списками, також сказано про причетність Сталіна до знищення військових командних кадрів, що спричинило поразки у війні. Сказано й про окремих урядовців, які зловживали владою, своїми діями порушували законність.

Також на закритому засіданні М. Хрущов вперше процитував так званий «Заповіт» Володимира Леніна (він довгі роки був захованим), в якому вождь критикував Йосипа Сталіна і вимагав зняти його з посади керівника партії.

Виступ М. Хрущова мав ефект розриву бомби. Деякі делегати були вражені тим, що нарешті була сказана правда і засуджено культ особи Сталіна, багато людей були шоковані фактами зловживань і репресій. Були й такі, що були не згодні з Хрущовим. І все ж таки треба віддати належне сміливості, мужності Хрущова, який не побоявся сказати правду.

Разом з тим засудження Сталіна і його епохи було неповним. Хоч і сказано було, що  культ особи є «несумісний з соціалізмом», одночасно зазначалося, що він «не змінив глибоко демократичного, дійсно народного радянського ладу». М. Хрущов боявся розчарування людей, зневіри у радянському устрої.

ХХ з’їзд КПРС продемонстрував важливі демократичні зрушення в суспільстві. Більшість людей зустріла рішення з’їзду з надією і ентузіазмом.

Постанова «Про подолання культу особи і його наслідків»

Делегати ХХ з’їзду вирішили широко не розголошувати окремі матеріали перед народом. Для широких народних мас було створено «полегшений» варіант доповіді М. Хрущова.