Читати книгу - "Тіньовий Перехід 2, impala"

— Візьми, — сказав Азар, і в його голосі вже не було тіні колишньої бравади. Він простягнув папірець до Ідріса, його рука тремтіла, очі не наважувалися зустрітися з очима людини, яка так ретельно демонтувала його захист. — Він допоможе тобі. Тільки... будь ласка, йди. Нехай це буде кінцем.

Кивнувши головою, що могло бути підтвердженням або, можливо, останнім попередженням, він розвернувся і пішов геть, залишивши Азара наодинці із залишками його зруйнованого святилища і тліючим доказом власної вразливості.