Читати книгу - "Опанувати Елементи, NikaLerina"

Я різко відчинила двері до своєї кімнати й, не даючи Сапірові щось додати, зачинила їх перед ним. Спершись спиною на прохолодне дерево, я поволі сповзла на підлогу й обхопила коліна руками. Небажані сльози мимоволі покотилися по щоках, обпікаючи шкіру.

“Це не може бути правдою, — кричало в свідомості. — Їхні слова… Це… це…” — у мені боролися відчай і надія, бо хоч усе здавалося неможливим і страшним, я відчувала, що двері до мого попереднього життя зачинено.

Нічого не залишалося, окрім як сидіти стискаючи коліна й давати волю сльозам, аж доки не вистачить сил на розуміння того, що мені відкрився інший світ, який змушують рятувати.