Читати книгу - "Мій бос тиран, Елісса Фенікс"

Аліна посміхнулася, розуміючи, що її подруга завжди знаходила спосіб зробити ситуацію більш легкою та веселою.

— Просто він сказав, щоб я виглядала на висоті, і все. Він вже не один раз мені про це згадував, але насправді… я навіть не знаю, чому це так важливо для нього.

— Ну звісно! Він же твій начальник, і ви там, напевно, за правилами працюєте. Але якщо він так сильно переживає про твій вигляд, то, може, треба не лише плаття купити, а й ще щось важливе, — сказала Оля з лукавою посмішкою.

Прогулянка по магазинах була чимось середнім між турніром і відпочинком. Аліна, звісно, не була фанаткою шопінгу, але коли Оля поруч, це перетворюється на веселу пригоду. Вони пробігли кілька бутиків, сміючись і жартуючи.

— Ось це, дивись, — сказала Оля, витягнувши з шафи неймовірно червону сукню. — Тобі буде дуже з нею! Що скажеш?

Аліна подивилася на неї і злегка відсахнулася. Це було занадто помітно, занадто для того, щоб виглядати природно.

— Оля, ти серйозно? Я ж не актриса на червоному килимі!

Оля сміялася, але все ж дійшла до іншої полиці, де на м’якому манекені висіла чорна сукня. Вона була елегантною, простого крою, але вишуканою.

— Ось це! — сказала Оля, підносячи її до Аліни. — Чорна класика, що може бути кращим для твоїх очей? Просто ідеальна.

Аліна поміркувала і взяла сукню в руки. Вона була легкою, злегка приталеною, з глибоким вирізом на спині і вишуканими деталями, що надавали їй стильності. Це було те, що вона шукала.

— Так, це те, що треба! — сказала Аліна і не змогла стримати усмішки. — І я навіть її не розглядала, але мені здається, що це моя сукня.

Оля посміхнулася, бачачи, як її подруга підходить до вибору.

— Я ж казала! Зараз ще туфлі подберемо і аксесуари, і ти виглядатимеш, як справжня богиня! — вона зацікавлено витягла пару чорних туфель на підборах.

— Туфлі, це ще питання, — сказала Аліна, відчуваючи, що її настрій поступово поліпшується. — Вони точно не повинні бути занадто високими, але і не зовсім низькими.

Вибір туфель був швидким. Чорні класичні туфлі на середньому каблуці, що поєднували елегантність і комфорт. Ідеально! До них Аліна обрала прості сріблясті сережки та браслет — не надто помітні, але достатньо, щоб додати образу розкоші.

Після покупок дівчата відправилися в салон краси. Оля весь час сміялася і розповідала про свої пригоди, а Аліна, хоч і трохи хвилювалася, не могла не відчувати себе комфортно у її компанії. Салон був розкішним, з затишною атмосферою, де робили зачіски і макіяж для особливих подій. Вона віддала себе в руки майстрів, поки Оля не переставала вештатися по салону, спілкуючись з іншими клієнтами.

Майстриня по зачіскам швидко, але вправно створила стильну укладку. Легкі локони спадали на плечі, додаючи образу ніжності та вишуканості. Потім їй зробили макіяж — легкий, але виразний, підкреслюючи природну красу її обличчя.

Коли Аліна побачила своє відображення в дзеркалі, вона не могла повірити своїм очам. Вона виглядала абсолютно по-новому: витонченою, елегантною, і водночас впевненою в собі.

— О, боже, ти виглядаєш, як справжня зірка! — сказала Оля, і Аліна не могла не погодитися. Вона почувала себе так, ніби могла підкорити цей світ.

Тепер залишалося лише одне — зустріч із Дмитром, але вона відчувала, що готова. Сьогодні цей вечір стане важливим для них обох. Її серце прискорилося від передчуття.

Коли Аліна вийшла з під'їзду, серце її забилось швидше. Вона могла відчувати, як її руки мимоволі починають тремтіти, але вона зібралася і впевнено попрямувала до автомобіля Дмитра. Вечір, який мав бути звичайним, здавався чимось більшим, і ці почуття не покидали її, коли вона наближалася до машини.

Дмитро вже стояв біля водійських дверей, спостерігаючи за її наближенням. Він не рухався, тільки спокійно дивився на неї, не зважаючи на те, що мав вигляд впевненого та незворушного чоловіка. Але сьогодні щось було інше.

Коли Аліна підійшла, він відкрив двері автомобіля і жестом запрошував її сісти. Її погляд зустрів його, і вони дивилися один на одного.

Аліна була настільки поглинута його поглядом, що не відразу зрозуміла, чому мовчать. Він вивчав її злегка розширеними очима, і в ньому було щось таке, що змушувало її відчувати непередбачувану тривогу.

Вона відчувала, як погляд Дмитра проходить по ній, зупиняючись на кожному елементі її вигляду: елегантному платті, ідеально зробленій зачісці, легкому макіяжу, що підкреслював її природну красу. Його очі злегка прищурились, немов оцінюючи, розглядаючи, аналізуючи. Але при цьому він залишався мовчазним, і це робило момент ще більш напруженим.

Аліна стояла, спостерігаючи за ним у відповідь. Її серце швидко билось, але вона намагалася не показувати свої хвилювання. Вона відчувала його погляд на собі, і це було дуже інтимно, навіть незважаючи на те, що вони просто зустрічались перед вечіркою. Щось у його ставленні до неї стало таким іншим, і вона не могла зрозуміти, чому ці кілька хвилин тяглися так довго.

— Ви чудово виглядаєте, Аліно, — першим порушив мовчання Дмитро, його голос звучав більш тихо і стримано, ніж зазвичай. Але все одно цей комплімент був точним і виміряним, як і завжди.

Аліна відчула, як теплішає її обличчя. Вона посміхнулась, намагаючись не показати свою збентеженість, і ступила крок до автомобіля. Всі ці погляди, ця настільки незручна тиша… це було щось більше, ніж просто робочий захід. Це був момент, коли між ними з’являлася нова динаміка — інша, що більше не могла бути просто професійною.

— Дякую, — відповіла Аліна, і її голос прозвучав майже тихо, з нотками незрозумілого хвилювання. Вона сіла в машину, і він закрив двері, після чого швидко пішов до свого місця за кермом.

Вони ще не сказали жодного слова, коли машина вирушила в бік місця проведення заходу. Повітря в салоні було наповнене невисловленими думками і поглядами, які вони так довго тримали в собі. Аліна знала, що це був той момент, коли обидва почали усвідомлювати, що між ними більше, ніж просто колеги.