Читати книгу - "Дар для Яри, Марина Орєхова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Любить він тебе дуже. Це видно. І ти його любиш... От я й не розумію, чому ви не йдете далі? Ти ж сама хотіла сім'ю, дітей… Де та Яся, яка була готова на все заради тихої сімейної гавані?
Мені не було чого відповісти подрузі. Вона не знала всього: про Феєрію, про Мішині ревнощі, про той неоднозначний розклад. Я не хотіла форсувати події, не хотіла все зруйнувати своїм натиском. І мене, і його поки що влаштовував нинішній стан справ.
***
Наступного його приїзду мова знову зайшла про Феєрію. Хоч би як я намагалася уникати розмов на цю тему, Михайло все одно щось питав весь час, допитувався про подробиці та ображався ще сильніше, якщо я нічого особливо не розповідала. Моє мовчання він розцінював як приховування.
Мені просто нема чого розповідати, Міш… Все, як завжди. Я приймала людей і все.
Ну ладно, – зморщивши чоло, відповів він.
Ти що мені не віриш? – раптом спалахнула я.
Звісно вірю. – запевнив він, пом'якшившись. Подумав трохи та додав. – Головне, що Алістер більше від тебе нічого не вимагає і не дошкуляє тебе…
Та що ж ти завіз своє! Я навіть не бачусь з Алістером. Він займається державними справами, я – прийомом мешканців. Все! Ніхто мене там не дошкуляє! Мене тут дошкуляють твої запитання! Досить уже ревнувати!
Мишко ошелешено дивився на мене і не знав, що відповісти на такий гнівний випад.
– Добре. Як скажеш. Я просто турбуюсь про тебе. Це не ревнощі зовсім…
Він обережно доторкнувся до мого плеча, і я відразу зрозуміла, що перехопила через край. Не було за що так кричати на нього. Просто мене стали страшно дратувати його питання про Феєрію та бажання потрапити до неї.
Пробач, будь ласка, Міш... – винувато пробурмотіла я, заглядаючи йому в очі. Він нічого не відповів, просто притиснув мене до себе, міцно обіймаючи за плечі.
Насправді я збрехала. Вперше збрехала йому. Я бачилася з Алістером. «Але в цій брехні не було б необхідності, якби він не був таким ревнивим бовдуром!» – одразу виправдала я сама себе.
В голові миттю спливли спогади минулої ночі. Точніше того дня у Феєрії…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дар для Яри, Марина Орєхова», після закриття браузера.
