Читати книгу - "Третя крапля магії, Лариса Лешкевич"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Мабуть, глухий кут… – пробурмотів Теумар, – треба повернутися і пошукати інший шлях.
Але вони не встигли зробити жодного кроку.
– Що це? – Айна злякано схопила його за руку.
Земля в них під ногами почала легенько тремтіти.
– Аби ж я знав! – стурбовано відповів Теумар.
Неподалік щось загуркотіло. Важко було розібрати, звідки котився цей гул: зловісний і не обіцяючий нічого доброго.
– Йдемо звідси! – уривчасто сказав Теумар, підштовхуючи Айну вперед.
Айна слухняно вислизнула з печери, але тут її вуха наповнило страшним гулом. Стеля над головою тріснула і зверху посипалося каміння, миттєво відокремивши коридор від печери.
– Теумар! – Крикнула Айна, задихнувшись від жаху.
Але мовчання відповіло їй. Уявивши, що каміння завалило Теумара своїм тягарем і він загинув, Айна впала на коліна і на мить втратила свідомість.
– Іди! Біжи! – долетів до її слуху голос з-за кам'яної стіни. – У тебе в потайній кишені флакон з магією! Біжи звідси, поки не пізно!
І звук його голосу несподівано заспокоїв дівчину. Вона сунула руку в кишеню, судорожно намацуючи флакон. Незважаючи на смертельну небезпеку, Айна раптом посміхнулася.
– Теумар! – вона припала всім тілом до нагромадження каміння, дряпаючи руками тверді гострі грані, а десь позаду продовжували руйнуватися стіни.
– Біжи, Айно! Магія врятує тебе!
– Ні! Я не тебе не залишу!
Айна висмикнула флакон і притиснула його до поверхні каменю, зібравши всю доступну їй силу, вигукуючи заклинання захисту. Скельні стіни гули, здригалися.
Невелике каміння посипалось зверху, зачепивши дівчину по щоці, по плечу… Айна втратила рівновагу і повалилася вперед. Флакон лопнув під вагою її руки, змішуючи воєдино слова, які вона шепотіла, кам'яний пил, гарячу кров і магію... Айна закричала від болю, що обпалила її груди.
– Айно!
Теумар несамовито рубав камінь лезом, бив по ньому сильними руками, думаючи не про себе – про Айна. У вухах його лунав її несамовитий крик.
Намагаючись видихнути через біль, Айна побачила, як частина неприступного каменю зникла, утворивши вузький прохід. Стеля знову стала руйнуватися.
Не пам'ятаючи себе, протиснулася Айна в цей прохід, обдираючи до крові тіло, і потрапила прямо в обійми Теумара, а каміння продовжувало з гуркотом обсипатися.
–Тепер ми обидва загинемо... – прошепотів Теумар, з мукою, з любов'ю вдивляючись у її шалені очі, де металися золотаво-червоні іскри.
Айна розкрила долоню, показуючи йому порізи, що спливали не червоною, а золотистою кров'ю.
– Не впевнений, що це нам допоможе! – похитав головою Теумар, обережно торкаючись пальцями страшної садна на її щоці.
Айна так само мовчки взяла його закривавлену руку, якою він марно намагався пробити камінь, і міцно притиснула свою поранену долоню до його ран, змішуючи кров і магію.
Сила вогненною хвилею пробігла по їхніх венах, але вона не розкидала в тріски скелю, не випустила їх на волю, до повітря і світла.
– Запізно, моя дівчинка... – сумно промовив Теумар, привертаючи Айну до себе, притискаючись обличчям до її волосся.
Підлога захиталася, і під ногами в них розкрилася безодня.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Третя крапля магії, Лариса Лешкевич», після закриття браузера.
