Читати книгу - "Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності"

Однак траплялися періоди жорсткої опозиції до проституції. Як і в християнських країнах, покарання зазвичай спрямовувалося на тих, хто продає секс, а не тих, хто його купує55. Після ісламської революції в Ірані більшість повій були страчені56.

Низка мусульманських країн, як-от Афганістан, Об’єднані Арабські Емірати, Іран, Саудівська Аравія та Судан, підтримують традиційну правову заборону на дошлюбний гетеросекс. Той факт, що інші мусульманські країни допускають дошлюбний секс, не означає, що влада цих країн не розглядає це явище як проблемне з мусульманської точки зору. Відсутність заборони лише означає, що держава розглядає дошлюбний секс як те, що належить до сфери приватного життя. Крім того, є люди, які виступають за те, щоб іслам не забороняв дошлюбний секс. Американська феміністка мусульманського походження Аса Номані стверджує, що мусульманські жінки (а отже, й чоловіки) мають право самі вирішувати, чи хочуть вони займатися сексом до шлюбу57. Крім неї, є ще мусульмани, які дотримуються тієї ж думки. Норвезький політик мусульманського походження, член Норвезької лейбористської партії Саера Хан визнає, що «іслам забороняє це», проте далі підкреслює, що «всі жінки мають право вирішувати, що робити з власними тілами»58. В цьому випадку жінка дотримується правильного балансу між свободою віросповідання та правами людини. Хан підтримує заборону ісламу на дошлюбний секс, уникаючи отож опозиції з боку консервативніших одновірців, проте вірить, що люди мають самі для себе вирішувати, як їм краще. Вона зазначає, що будь-яка заборона в законі суперечить праву людини на повагу до її приватного життя. Інші консервативні мусульмани, однак, намагаються використовувати законодавство, щоб обмежити можливість дошлюбного сексу більш непрямими способами, наприклад, мінімізувати доступ до засобів контрацепції59 або заборонити сексуальне виховання в школах60.

Якщо спитати мусульман, чи допустимий дошлюбний секс і за яких обставин, відповіді цілком можуть відрізнятись, якщо питання менш пов’язане з релігією. Опитування серед студенток вищих навчальних закладів Тунісу 2002 року показало, що 45 відсотків уважають, що доб­ре мати дошлюбний секс, щоб відтак уникнути будь-яких соціальних і медичних наслідків61. Вельми цікаву думку мають більш консервативні мусульмани з деяких західноєвропейських країн. Статистичні дані 2008 року показали, що серед мусульман Берліна, Парижа та Лондона відповідно 38, 30 та 11 відсотків уважають гетеросексуальні дошлюбні стосунки «морально прийнятними»62. Мусульмани, як і всі вірні, виступають за зміни в релігії, щоб поводитися відмінно від того, що їхня релігія традиційно вимагає. І хоча це рідко обговорюється відкрито, фахівці з охорони здоров’я Тунісу, наприклад, стверджують, що середній вік сексуального дебюту жінок знижується, а середній вік створення ними сім’ї, навпаки, підвищився до 25 років63. У Марокко 70 відсотків жінок мають дошлюбні сексуальні стосунки64. Проте досі існує значна відмінність між статями серед сучасних мусульман; жіноча сексуальність, як і раніше, зазнає утисків і обмежень. Онлайн-опитування в Норвегії 2005 року показало, що 37 відсотків молодих неодружених мусульман-чоловіків мали статеві контакти, тоді як мусульманських дівчат, які на це наважилися, налічувалося лише 17 відсотків. Коли ту ж молодь попросили оцінити можливу реакцію своїх батьків на певні питання, 48 відсотків опитаних визнали, що їхні батьки зреагують гостро негативно, дізнавшись, що вони займалися позашлюбним сексом65.

Тоді як хлопці, які не перебувають у шлюбі, можуть робити, що їм заманеться, не в останню чергу із західними дівчатами-немусульманками, мусульманські дівчата зазнають жорстких обмежень. Та ж сама сім’я, яка заохочуватиме синів до сексуальної активності, хай навіть і з повіями, буде наполегливо вимагати від доньки зберігати цнотливість66. Абсолютною вимогою для неодружених жінок є незайманість. Невинність неодружених чоловіків часто інтерпретується як відсутність мужності67. Саме жінки, а не чоловіки через неприпустиму гетеросексуальність можуть бути вбиті власною сім’єю. Серед убитих палестинок приблизно 40 жінок загинули від рук родичів через осоромлення честі сім’ї. Такі вбивства становили приблизно дві третини всіх убивств у Палестині в 1999 році. В Ємені зареєстровано близько чотирьохсот таких убивств у 1997 році, більшість жертв були жінками68. За вбивствами чоловіків через гетеросексуальні стосунки зазвичай стоять сім’ї жінок. Того, хто бере на себе роль убивці, часто шанують як героя. Сімейна честь відновлюється, якщо жінка покінчила з дошлюбним сексом або тим, що сприймалось як зухвала поведінка, що, своєю чергою, асоціюється з уявленням про дошлюбний секс69. Утім, абсолютно неправильно пов’язувати такі вбивства заради честі тільки з ісламом. Багато християнських жінок Близького Сходу також були вбиті за наказами своїх сімей із тих самих причин. Скоєння таких жорстоких учинків пояснюється загальною потребою регулювати жіночу сексуальність.

Індуїзм теж приєднується до багатьох релігій, забороняючи дошлюбні гетеросексуальні стосунки. Проте знову ж на практиці з подіб­ними санкціями стикаються головно незаміжні жінки. Індуїстський епос часто представляє незайманість до шлюбу чеснотою, особливо для молодих дівчат70. Згідно з традиційним індуїстським ученням про етапи життя, перший дорослий етап чоловіка повинен також включати сексуальну стриманість71. Індуїстські націоналістичні рухи не тільки підкреслювали важливість цнотливості незаміжніх індуїстських жінок, а й вимагали стриманості від членів спеціально організованих спільнот неодружених чоловіків. Цей сучасний акцент на чоловічій стриманості також мотивований уявленням, що збереження сперми змінює людину як фізично, так і духовно72.

Індуїзм зазнав впливу світових змін, які привели до більшої сексуальної свободи. Тема дошлюбних стосунків часто є найголовнішою причиною конфліктів різних релігійних груп, тоді як молодь дедалі частіше прагне жити незалежно від традиційних обмежень. Це вочевидь простежується серед груп іммігрантів, де часто майже не спостерігається значних розбіжностей між тим, що прийнято з-поміж членів іммігрантських меншин, і тим, що прийнято громадою. Згідно з опитуванням, проведеним серед індіанських американців Південної Флориди, існують значні відмінності в ставленні до знайомства та дошлюбного сексу між минулим і теперішнім поколінням73. 30 відсотків представників нового покоління відповіли, що вони бажали б мати дошлюбний секс74. Це було неприпустимо для їхніх батьків, представників старого покоління, але іноді й вони не наважувалися здатися аж надто суворими, не ризикуючи через це втратити змогу регулювати поведінку своїх дітей75.

Більш поширена практика, притаманна індуїзмові, — це утримання людини від сексу на більш пізньому етапі її життя. Від вдів зазвичай не очікується, що вони одружаться знову, отже, вони не повинні займатися сексом. Крім того, вступати в повторний шлюб більш характерно для жінок нижчої касти76. Так звана darewa, або система karewa, допускає певні винятки: жінка може взяти шлюб з братом померлого чоловіка77. Проте це ніколи не було чимсь схвальним. Згідно з поглядами консервативного індуїзму, благочестиві вдови мусять здійснити ритуал саті, відповідно до якого вони підлягають спаленню разом із покійним чоловіком. На сьогодні проведення такого ритуалу надзвичайна рідкість, адже ця практика в Індії