Читати книгу - "Долина богів. Історії з Кремнієвої долини"

в Сан-Франциско, який вони назвали Glint (на письмі — TheGlint). Алекс працював над розробкою спектрометру з відкритим кодом — приладу для вимірювання спектрів, тимчасом як Джеффрі спробував чимало ідей для стартапів, але зупинився на роботі розробника софта у Ripple Labs. Завдяки TheGlint Бернем тепер мав достатньо можливостей познайомитися з потрібними людьми. Вечорами венчурні капіталісти влаштовували тут розмови за вечерею. Так, були Бінґ Ґордон з KPCB, Сенем Діїчі та Mavi Yol Quartet («на вечорах музики та експериментів»), Синтія Онґ, засновниця LEAP (Land Empowerment Animals People), яка проводила «короткі фандрейзинґові події» для допомоги населенню малайзійського штату Саравак на острові Борнео, що, на думку співмешканців, став жертвою «винищення лісів, що супроводжувалося масштабним захопленням тубільних земель для посадки плантацій олійної пальми».

У TheGlint були й шляхетніші прагнення. Кіселев і кілька його друзів орендували приміщення для облаштування чогось середнього між житловим простором і салоном ідей. Вони назвали його «прискорювачем героїзму». «Героїзм» став ще одним модним слівцем у Кремнієвій долині — майже так само популярним, як «підривати», «трансґресія» і «суперприкольний». Воно навіть стало іменем нового університету, заснованого в Пало-Альто венчурним капіталістом Тимом Дрейпером. В Університеті Дрейпера студенти жили в гуртожитку з назвою «Місто-герой», де замість вивчення англійської мови та математики запроваджено курси «Візія і майбутнє» і «Особливі навички». Роком пізніше Дрейпер опиниться серед невдах-інвесторів, які вклали гроші в Theranos, компанію Елізабет Холмс, чий гучно розрекламований прилад для аналізу крові згодом виявиться не надто ефективним.

У TheGlint стипендіати працювали над власними проектами, але мешкали разом. Від початку стипендії Кіселев самовіддано працював над створенням «недорогої високоефективної системи рідинної хроматографії» — приладом, який мав полегшити науковцям аналіз лабораторних зразків. Упродовж минулого року він і деякі інші стипендіати Тіля час від часу мешкали тут. З чотириповерхового сучасного будинку, розташованого на пагорбах Твін-Пікс у Сан-Франциско, відкривалася панорама міста. З білим мінімалістичним дизайном, гвинтовими сходами, шкіряними кушетками Spartan, електрокаміном, штабелями кедів у коридорі та гобеленами в гуртожитському стилі, він здавався декорацією фільму «Один удома». Однак замість влаштовувати студентські вечірки співмешканці TheGlint розважалися філософствуванням.

У той час разом із Бернемом, Кіселевим і Лімом мешкав 20-річний Том Карр’єр, який отримав стипендію Тіля за перетворення батькового порше на електромобіль. Тепер він керував власною компанією під назвою Black Swan Solar, де розробив геліостат або «бластер», що збирав сонячне світло в одній точці і міг використовуватися як альтернативне джерело енергії.

TheGlint відіграв роль головного об’єднувача для стипендіатів, особливо для Бернема. Там він зустрівся з Ґреґом Раяном, який переконав відмовитися від планів буріння астероїдів і натомість допомогти йому в заснуванні компанії, що конвертуватиме готівку в предмети споживання і дасть споживачам змогу купувати товари за золото.

Це було першим «півотом» Джона. «Півот» — термін зі світу технологічних компаній, що означає відбракування поточної ідеї перевантаження бізнес-моделі, тобто відмову від буріння астероїдів на користь створення застосунку для розрахунків золотом. «Космічна індустрія не найкраще надається для підприємницької діяльності, а я не здатен втілити цю ідею».

Бернем казав, що за допомогою цього застосунку для придбання товарів, вони з Раяном зроблять гроші непотрібними. «Ви реально зможете купувати каву за золото, — пояснив він, коли вони починали роботу над застосунком, який отримав ім’я Daric. — А робиш це тому, що не хочеш зберігати кошти у паперових грошах, беручи до уваги актуальну монетарну політику». Джонові кілька місяців тому виповнилося дев’ятнадцять років. Це цілком відповідає його лібертаріанським переконанням. «Зберігати свої гроші в доларах насправді дуже небезпечно». Компанія Бернема випустить для своїх клієнтів дебетові картки для їхніх банківських рахунків у Daric. Продавцям платитимуть готівкою, а Daric списуватиме кошти в золотому еквіваленті з рахунку клієнта. Сформована база клієнтів торгуватиме золотом одне з одним.

Бернем каже, що довго цікавився ринком сировини. «У перший рік старшої школи я сидів за комп’ютером на батьковій фірмі, — згадує він. — Моє зацікавлення бурінням астероїдів походить від мого зацікавлення фінансами». Стівен Бернем керував Marco Polo Securities — онлайн-біржею прямих інвестицій у нові ринки. «Батькова версія домашньої освіти виглядала так: “Ти працюватимеш у моїй компанії, вивчатимеш математику й читатимеш багато книжок”, — сказав Бернем. — Думаю, за перший рік середньої школи я пройшов три з половиної роки програми з математики». До початку наступного року юний Джон проглянув підручник з економіки для університетів і подумав: «Це відстій; тут ти не знайдеш нічого крутого». У TheGlint він знайшов споріднену душу в Раяні.

TheGlint аж ніяк не був єдиним колівінґовим будинком у Кремнієвій долині, створеним, щоби заохочувати ідеї й поєднувати роботу й життя. Ці спільні псевдогуртожитки — певна річ, без нагляду дорослих — стали такими популярними у Кремнієвій долині, що деякі компанії пропонували неформальні вечори, що включали «тури інноваційними особняками». Компанія хмарних комунікацій Tropo пропонує своїм клієнтам «прогресивний» тур — цей термін зазвичай вживають для опису прогресії вечірок від одного виду напоїв до іншого в різних кімнатах гуртожитку — трьома місцевими особняками. Окрім TheGlint, ще був Factory Zero, таунхаус у Сан-Франциско, де жили члени Memento — молодої компанії венчурного капіталу; і Villa — особняк площею 930 квадратних метрів у районі Ной-Веллі.

«Стартаперський прохід особняками Кремнієвої долини» починався з барбекю і вечірки в басейні у Villa. Звідти екскурсанти автобусом вирушали до TheGlint на напої і десерт, а потім завершували у Factory Zero вином і сиром.

У Пало-Альто інша група стипендіатів Тіля експериментувала зі своїм будинком. Неподалік від будинку покійного президента Apple Стіва Джобса, за особняком засновника Google Леррі Пейджа, збудованого в каліфорнійському стилі «мистецтва та ремесла» і вартістю 7,95 мільйонів доларів, розташовано зарослий виноградом будинок в англійському стилі Тюдорів площею 1580 квадратних метрів, з басейном, оточеним квітником із фуксією. Самотній сірий SUV запарковано біля входу. Час від часу підлітки в окулярах із наплічниками виходять з аркових дверей, сідають на велосипед або скутер та їдуть, минаючи матерів і батьків, які вигулюють собак, або парочки, які їдуть з роботи або на роботу. Однак у цьому кутовому будинку батьки не живуть.

У перше літо стипендіальної програми Тіля семеро стипендіатів мешкали в цих колівінґових будинках на перетині Санта-Ріта-авеню та Коупер-стрит. Після місяців пошуків доступного житла на сайті оголошень Craigslist вони натрапили на цей п’ятиспальневий будинок 1920-х років з усіма його історичними атрибутами — від заґратованих дверей до кухонного підйомника. Усі вони працювали з ідеями різних компаній. Четверо хлопців — Себастьєн Зейні, Деррен Чжу, Дейвид Мерфілд і Нік Каммарата — приїхали сюди з Лорою Демінґ, новозеландкою, яка «прагнула збільшити тривалість людського життя бодай на кілька століть». Бен Юй приєднався до них кількома місяцями потому. Дехто зі стипендіатів