Читати книгу - "Quo vadis"

жило між Дунаєм і Тисою.

67

Хатти – велике германське плем'я, що жило у верхній течії р. Везер.

68

…поряд із яблуком Гесперид. – Геспериди – у грецькій міфології німфи, що жили на краю світу біля берегів Океану. Вони охороняли золоті яблука вічної молодості, які Гера дістала в подарунок від Геї-Землі.

69

Мопс – легендарний віщун, син пророчиці Манто.

70

…Пліній не раз говорив… – Мається на увазі Гай Пліній Секунд (Старший) (23—79), римський державний діяч, історик і вчений-енциклопедист, який загинув при виверженні Везувію.

71

Соракт – висока гора в південній Етрурії (на північ од Рима).

72

Стула – довге просторе плаття, відмітний одяг римської матрони.

73

…луками, де ростуть асфоделі – тобто в царстві мертвих.

74

Доміцій Афр (пом. 59) – здібний оратор, який заплямував себе, однак, численними доносами.

75

Лари – боги-охоронці домашнього вогнища (в римській міфології).

76

Безсоромна тварина… і т. д. (лат.).

77

Форум – центральна площа, осередок громадського та політичного життя Рима. Головним форумом вважався т. зв. Римський Форум (або просто Форум), розташований на південно-західному схилі Капітолійського пагорба. До нього прилягали форуми, побудовані імператорами – Цезарем, Августом та ін.

78

Атрій – передпокій (узагалі перше приміщення від входу в дім).

79

Кубікул – спальня.

80

Карини – заможний аристократичний квартал, що був розташований у південно-східній частині міста, між Палатинським та Есквілінським пагорбами.

81

Педісекви – раби-скороходи, що супроводжували хазяїна.

82

Ліциній Столон Гай – народний трибун, 367 р. до н. е. разом із Луцієм Секстієм Латераном провів закони на користь плебсу та рядового селянства.

83

Маніпул – бойовий підрозділ римської армії (180—200 осіб), який складався з двох центурій.

84

Булла – шийний амулет у вигляді кульки або кружечка (часто золотого), який носили до повноліття діти повноправних громадян.

85

Гамадріада – лісове божество, німфа дерева, яка (на відміну від дріади) народжується і вмирає разом із ним.

86

Море Архіпелагу – Егейське море.

87

Акант – поширена в Середземномор'ї рослина, химерно порізане листя якої стало прототипом архітектурного орнаменту, особливо ж капітелей коринфського ордера.

88

Тригліфи – витягнуті по вертикалі плити з поздовжніми жолобками; чергуючись із метопами (горизонтально витягнутими плоскими плитами), утворюють фриз (у доричному ордері) – середню частину перекриття.

89

Тимпан – трикутне поле фронтону (верхньої частини торцевого фасаду) без карнизів, які обрамляють його; часто прикрашалося рельєфами та скульптурними зображеннями.

90

Кастор і Поллукс – у грецькій міфології т. зв. Діоскури, брати-близнюки, сини Зевса, боги – покровителі воїнів і моряків.

91

Веста – в римській міфології богиня – покровителька домашнього вогнища та держави.

92

«Юпітеру Найліпшому Найвеличнішому» (лат.).

93

Систр – тріскачка типу кастаньєт.

94

Самбука – різновид арфи.

95

Квірит – повноправний римський громадянин.

96

Сери – китайці.

97

Оронт – головна ріка Сирії, що впадає в Середземне море проти Антіохії.

98

Нарбоннська Галлія – південно-східна частина сучасної Франції поблизу узбережжя Середземного моря.

99

Серапіс – синкретичне божество елліністичного Сходу, яке поєднує в собі функції єгипетського Осіріса, грецьких Зевса, Аполлона, Посейдона і Плутона; повелитель стихій природи.

100

Ісіда – в єгипетській міфології богиня родючості, води й вітру, покровителька мореплавців. Культ Ісіди, як і культ Серапіса, був вельми популярний у греко-римському світі.

101

Кібела – фригійське божество родючості, «Матір богів». Оргіастичний культ Кібели почав поширюватися в Римі з II ст. до н. е.

102

Субура – жвавий район Рима (в низині між пагорбами Есквіліном, Квіріналом і Віміналом, на північ від Карин) із однойменною вулицею, багатою на харчевні та кубла розпусти.

103

Пандатерія – острів біля узбережжя Кампанії; в імператорські часи – місце заслання.

104

Рубеллій Плавт – нащадок Августа по жіночій лінії; Нерон, побоюючись Плавта як можливого претендента на престол, наказав заслати його (59 або 60 p.).

105

Мора – популярна гра, що полягає у відгадуванні числа пальців, які раптово розкривають гравці.

106

…до храму Юпітера Статора. – Цей храм був розташований на схилі Палатинського пагорба, де, за переказами, засновник Рима Ромул благав Юпітера зупинити римське військо, що втікало від ворога.

107

Але я не бажаю зазнати ні долі Руфина… – мається на увазі римський вершник Вініцій Руфин, вигнаний 61 р. за підробку заповіту.

108

Тримальхіон – персонаж із «Сатирикону» Петронія, тип самозакоханого багатія.

109

«Здрастуй!» (Лат.)

110

Атрієнсіс – раб, доглядач дому, каштелян.

111

Веларій – раб, який розсуває завіси.

112

Табліній – галерея, крита тераса.

113

Орфей – у грецькій міфології знаменитий співець і музикант, магічне мистецтво якого полонило навіть тварин і рослини.

114

Пренеста – стародавнє місто Лація за 30 км на південь від Рима.

115

Прохідний Дім – назва палацу Нерона на Палатині та Есквіліні до пожежі 64 p., після відновлення – золотий палац. Цей палац відзначався величезними розмірами і подібним був скоріше до невеликого міста.

116

Перистиль – внутрішній двір, обнесений колонадою.

117

Доміна – пані (лат.)

118

Навсікая – у грецькій міфології донька царя феаків Алкіноя, що надала допомогу Одіссею, викинутому бурею на острів феаків.

119

Анакреонт (2-га пол. VI ст. до н. е.) – грецький ліричний поет, для творчості якого характерні теми кохання та веселого застілля.

120

Горацій Флакк Квінт (65—8 до н. е.) – видатний римський поет.

121

Береніка – сестра юдейського царя Ірода Агриппи II, коханка Тита.

122

Лібітина – римська богиня мертвих, смерті й поховання.

123

Корнут Луцій Антей – філософ-стоїк, вільновідпущеник Сенеки, вчитель поетів Лукана та Персія; вигнаний Нероном 68 p.

124

…тіні Ксенофана, Парменіда, Зенона… котрі в кіммерійському краю нудьгують… – Ксенофан (бл. 570—475 до н. е.) із Колофона (місто на західному узбережжі Малої Азії), Парменід (бл. 540—480 до н. е.) і