Читати книгу - "Темний ліс"

Цзі побачив, що лінія тексту не заломлюється за поверхнею, ніби його написано одночасно й зовні, й усередині. Нагадав собі, що дивиться на проекцію багатовимірного простору в тривимірному світі.

— Це вам не перемовини. У мене є вимоги, за яких я залишуся жити, й вони не обговорюються. Я просто хочу знати, пристаєте ви на ці вимоги, чи ні.

Озвучуй вимоги.

— Краплина, тобто ваш зонд, перестає опромінювати радіохвилями Сонце.

Зроблено, як того вимагалося.

Відповідь на сфері з'явилася швидше, ніж він сподівався. Ло Цзі не міг цієї миті перевірити правдивість повідомлення, але якимось чином відчув, що простір довкола нього змінився, ніби зникло набридливе звукове тло. Звичайно, це могло бути лише ілюзією, адже люди не мають здатності відчувати електромагнітне випромінювання.

— Хай інші дев'ять Краплин, які прямують до Сонячної системи, негайно змінять курс таким чином, щоб віддалятися від неї.

Цього разу відповідь трьох сфер забарилася на кілька секунд.

Зроблено, як і було сказано.

— Будь ласка, дайте людству спосіб переконатися в правдивості ваших слів.

Дев'ять зондів почнуть випромінювати світло у видимому діапазоні хвиль, і за допомогою вашого телескопа Фіцроя-Рінгера ви зможете це побачити.

Ло Цзі не мав змоги перевірити виконання й цієї вимоги, але зараз він вірив Трисолярису.

— Остання умова: трисоляріанський флот не повинен перетнути межу хмари Оорта.

Флот зараз на повну потужність використовує двигуни для сповільнення, й кораблі не зможуть знизити швидкість до нуля відносно Сонця до межі хмари Оорта.

— Тоді нехай за прикладом зондів змінять курс у напрямку від Сонячної системи.

Це напрямок до смерті. Флот віддалиться від Сонячної системи й полетить мертвою пустелею космосу. Системи життєзабезпечення кораблів не працюватимуть достатньо довго, щоби флот зміг повернутися на Трисолярис чи відшукати іншу планетну систему, придатну для життя.

— Летальний кінець не визначений наперед. Можливо, кораблі людей чи новітній трисоляріанський зореліт зможуть наздогнати флот і врятувати екіпажі.

Для цього потрібно отримати наказ Правителя Трисоляриса.

— Якщо зміна курсу — тривалий процес, то розпочинайте вже зараз. Це дасть мені й усім іншим формам життя шанс жити й надалі.

Три хвилини панувала тиша, аж ось з'явилася відповідь:

Флот почне змінювати курс за 10 земних хвилин. За 30 хвилин по тому ви зможете отримати підтвердження через систему моніторингу космосу.

— Гаразд, з мене досить, — він відвів пістолет від грудей, іншою рукою знову схопився за надгробок, щоб не впасти. — Ви ж давно знали, що Всесвіт — це темний ліс?

Так, давно. Дуже дивно, що ви здогадалися про це лише зараз… Нас хвилює стан твого здоров'я: це часом не спричинить збоїв у трансляції сигналу до «Колиски»?

— Ні, мій пристрій значно досконаліший за той, яким користувався Рей Діас. Допоки я живий — сигнал не перерветься.

Тобі ліпше сісти, це покращить самопочуття.

— Дякую, — відповів Ло Цзі, сів і прихилився спиною до надгробка. — Не хвилюйтеся, раптово я не помру.

Ми зараз на зв'язку з вищим керівництвом обох людських світів. Тобі треба викликати швидку допомогу?

Ло Цзі посміхнувся й похитав головою.

— Не треба жодних почестей, ніякий я не рятівник світу. Я поїду звідси додому як звичайна людина. Ось тільки трохи відпочину й піду.

Дві з трьох сфер зникли, а на останній повідомлення перестали яскраво підсвічуватися, перетворилися на тьмяну картинку.

Зрештою, ми таки не впоралися з грою в стратегію.

Ло Цзі кивнув:

— Це не мій винахід — використати хмари пилу, щоб за допомогою видозміненого сонячного світла передавати інформацію до міжзоряного простору. Ще астрономи ХХ століття запропонували такий хід. Ви мали чимало шансів розгадати мої думки. Наприклад, під час реалізації проекту «Сніг» я постійно переймався ідеально вивіреним розміщенням зоряно-водневих бомб на орбіті Сонця.

Ти на самоті в диспетчерській провів зо два місяці, за допомогою іонних двигунів точно розташовуючи зоряно-водневі бомби. Нам до того було байдуже, бо ми думали, що ти просто втік від реальності до безглуздої роботи. Ми й гадки не мали, що відстань між бомбами має важливе значення.

— Ще був шанс здогадатися, коли я розпитував групу фізиків про розгортання софонів у просторі з меншими вимірами. — Ло Цзі підозрював, що після утворення пилових хмар софони могли б розгорнутися у двох вимірах між Сонцем і хмарами, заважаючи передаванню інформації в космос. Але йому повідомили, що після розгортання у двох вимірах софон втрачає змогу маневрувати або залишатися на колишньому місці без підтримки гравітаційних сил планети. Розгорнутий софон швидко знесе під дією сонячного вітру й інших чинників, він втратить форму й зморщиться. Саме тому для травлення мікросхем на поверхні протона його огортали довкола Трисоляриса. — Якби ОЗТ існувала до цього часу, її члени легко здогадалися б про справжню причину моєї цікавості.

Так, відмова від їхніх послуг і припинення підтримки — неприпустима помилка.

— До того ж, я вимагав створення такої недоречної для проекту «Сніг» системи контролю й управління, як «Колиска».

Це справді нагадало нам про Рея Діаса, але ми не надто переймалися: два століття тому Рей Діас не становив для нас жодної загрози, як і двоє інших Обернених. Зневажливе ставлення до ваших стратегічних задумів, яке поширювалося й на тебе, дорого нам коштувало.

— Несправедливо зневажити їх. Інші троє Обернених були чудовими стратегами. Вони чітко усвідомлювали факт неминучості поразки людства в Битві Судного дня.

Добре, то переходьмо до детальніших перемовин.

— А це вже не мій клопіт, — відповів Ло Цзі й глибоко вдихнув, відчуваючи, як спокій і затишок наповнюють його зсередини, знаменуючи початок нового життя.

Так, твоя місія в ролі Оберненого завершена, але, може, ти зробиш кілька слушних зауважень? Чого нам очікувати від людства?

— Перемовники від людства спершу зажадають від вас технологій створення надійнішої системи передавання сигналу, яка дасть людям змогу будь-якої миті надіслати заклинання на яку завгодно відстань. Навіть якщо Краплини знімуть блокаду з Сонця, нинішня система надто примітивна.

Можна створити систему за принципом емісії нейтрино.

— Я так розумію, що їх більше зацікавить пристрій, який працюватиме за принципом гравітаційних хвиль. Після появи софонів дослідження в цій царині мали найбільший успіх. Люди, безумовно, зажадають пристрою, принципи роботи якого зможуть повністю зрозуміти.

Антени для гравітаційних хвиль просто величезні.

— Вирішуйте ці проблеми самі. Дивно, але я зараз відчуваю, що не належу до роду людського. І моє найбільше бажання — якомога швидше покласти всьому цьому край.

Далі вони зажадають зняти обмеження на проведення досліджень і