Читати книгу - "Quo vadis"

171
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 175 176
Перейти на сторінку:
class="p1">Аедона, перетворена на солов'я. (Прим. авт.)

231

…приміром, Калікрат, правитель бриттів… – Правителя бриттів, узятого в полон 52 р. й помилуваного Клавдієм, звали Каратак.

232

Семнони й маркомани – гілки германського племені свербів.

233

Вандали – германське плем'я, що спершу жило на узбережжі Балтійського моря.

234

Квади – плем'я, що жило на південному сході Германії.

235

й – цирковий боєць, який виступав проти

236

людина, що працювала із закованими ногами. (Прим. авт.)

237

…настала б якась епоха, що нагадувала б ту, в якій іще не Юпітер, а Сатурн правив світом. – Сатурн (тотожний грецькому Кроносу) – батько Юпітера (Зевса). Скинутий своїм сином, за переказами, почав царювати в Лації. Час його правління вважався «золотим віком».

238

Кана – селище в Галілеї.

239

…під час каменування Стефана… – За переказами, в молодості Павло брав участь у побитті камінням диякона Стефана.

240

«Прийшов, побачив, переміг!» (Лат.)

241

прийшов, побачив та й утік (лат.).

242

…як пес каледонський… в ущелинах Гібернії. – Каледонія – північно-західна частина Шотландії. Гібернія – Ірландія.

243

…сушу голову над тими словами, буцім почув їх із уст піфії в Дельфах. – Піфією називалася пророкуюча жриця із храму Аполлона в Дельфах (місто поблизу північного узбережжя Коринфської затоки). Оракула запитували зазвичай у найважливіших випадках. Відповіді піфії, натхненної буцімто самим Аполлоном, здебільшого мали туманний і двозначний характер.

244

Тразименське озеро – велике (довжиною понад 15 км) озеро за 150 км на північ од Рима.

245

Цирцея – легендарна чарівниця, дочка бога сонця Геліоса, що жила на острові Ея. Всіх, хто потрапляв на острів, Цирцея перетворювала на різних тварин. Лише Одіссей зміг устояти проти її чарів.

246

О сором! (Лат.)

247

Остія – портове місто поблизу гирла Тибру за 25 км від Рима.

248

Мізени – мис і місто в Кампанії поблизу Байїв.

249

Аріція – місто за 30 км на південний схід од Рима.

250

Марсове поле – площа на березі Тибру в північно-західній частині Рима; місце зборів, прогулянок і розваг.

251

Ланувій – стародавнє місто поблизу Альбанської гори.

252

…кубок фалернського… – Фалерн – прибережна область на півночі Кампанії; вино, яке там виробляли, вважалось одним із кращих в Італії.

253

Присягаюся мешканкою пафоських гаїв! – тобто Афродітою. В місті Пафосі на Криті стояв знаменитий храм Афродіти.

254

…за всі скарби Верреса. – Гай Веррес (помер 43 до н. е.) надбав величезних статків шляхом безсоромного грабунку Сицилії, якою він управляв у 73—71 pp. до н. е.

255

Мирон – видатний грецький скульптор V ст. до н. е.; прославився майстерним зображенням людського тіла в русі.

256

…на Паросі або на Пентельській горі… – Острів Парос в Егейському морі та Пентельська гора в Аттиці (на північний захід од Афін) славились як родовища мармуру.

257

Чи слухав стогони Мемнона? – У грецькій міфології Мемнон – цар Ефіопії, союзник троянців; зображенням Мемнона вважалася колосальна фігура, споруджена в Єгипті за фараона Аменхотепа III (2-га пол. XV ст. до н. е.). Пошкоджена під час землетрусу, статуя видавала на світанку звук, що ним, як вважали стародавні, Мемнон вітав свою матір, богиню Еос; зображення Мемнона також вважалося одним із чудес світу і ще на початку н. е. приваблювало мандрівників.

258

Апіс – єгипетський бог родючості; вшановувався у вигляді бика.

259

Арес – у грецькій міфології бог війни; тотожний Марсу.

260

…на ставу Агриппи… – Цей став, скоріш за все, був розташований на т. зв. Полі Агриппи, на схід од Марсового поля.

261

Присягаюся Діаною Ефеською! – Ефес був знаменитий своїм храмом Артеміди (Діани).

262

Секстій Африкан – знатний сенатор, консул 59 р.

263

Аквілій Регул – відомий донощик і обвинувач.

264

Присягаюся Кібелою Пессинунтською… – Пессинунт (місто в центральній частині Малої Азії поблизу Диндименської гори) був центром культу Кібели.

265

Ата – у грецькій міфології уособлення лютої нестями, потьмарення розуму.

266

Фрегелли – місто в Лації (90 км на південний схід од Рима).

267

Парки – у римській міфології богині долі; тотожні грецьким Мойрам.

268

Матрона, що супроводжує наречену й навчає її обов'язків дружини. (Прим. авт.)

269

Персій Флакк Авл (34—62) – римський поет-сатирик.

270

…видання еклог Вергілія… – «Еклоги», або «Буколіки» – поетична збірка видатного римського поета Публія Вергілія Марона (70—19 до н. е.).

271

Психея – в античній міфології уособлення охопленої коханням людської душі; зображувалась у вигляді метелика або крилатої дівчинки. Розповсюдженим сюжетом античного мистецтва та літератури була історія про союз Психеї з богом кохання Еротом (Амуром).

272

Флора – римська богиня рослинного царства, квітів і садів.

273

Протей – у грецькій міфології син Посейдона, морське божество, здатне прибирати вигляду різних істот.

274

Корнелії – давній і знаменитий патриціанський рід.

275

…присягаюся сином Лето… – тобто Аполлоном.

276

Періодонікій – постійний переможець у змаганнях.

277

Via Littoralis. (Прим. авт.)

278

…де… Бріарей захопив сонного Сатурна… – Бріарей – у грецькій міфології один із т. зв. сторуких (синів бога неба Урана та богині землі Геї), потворна істота з п'ятдесятьма головами та сотнею рук; Бріарей допомагав Зевсу в боротьбі проти титанів і Кроноса, якого (за рідкісною версією міфу) він захопив сонним на одному з островів Британського моря.

279

…про країни гіперборейські… – Міфічна країна гіпербореїв, за уявленнями стародавніх людей, розташовувалася десь на Півночі, «за Бореєм».

280

Формінга – ліра, арфа.

281

Жителів Італії було ще за правління Августа звільнено від військової служби, внаслідок чого так звана cohors italica (італійська когорта), що зазвичай стояла в Азії, складалась із добровольців. Також у преторіанському війську служили або іноземці, або добровольці. (Прим. авт.)

282

Відмінно! (Лат.)

283

…шестеро білих ідумейських огирів… – Ідумея (область на півдні Палестини) славилася своїми кіньми.

284

…колись при

1 ... 175 176
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Quo vadis», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Quo vadis"