Читати книгу - "Том 7"

class="p">У реченні «Я [може] не настільки сильний, щоб [створити партію] бути літературним [лідером] ватажком напряму, але самостійність мого пера не дав мені бути рядовим в літературі, писати в рамках чужої програми, покорятись чужим, у всякім разі не моєю думкою [виробленим] збудованим, планам» — слова, взяті в квадратові дужки, закреслені авторкою.

Датується орієнтовно 1905 p., виходячи із змісту оповідання та листа Лесі Українки до О. Кобилянської від З.ІІІ 1906 p.: «І чи хтось знає, що хтось має 5 непочатих поем і 3 нескінчені повісті

і ніяк ладу їм не дійде».

Подається за автографом,

Е г е р і я — німфа, від якої, за легендою, римський цар Нума Помпілій одержав релігійні і громадянські закони. Тут у значенні — порадниця, натхненниця, керівниця.

М і л л ь Джон-Стюарт (1806—1873) — англійський буржуазний політичний діяч, економіст і філософ, у своїх працях відстоював емансипацію жінки.

Гонкур Едмои (1822—1896) і Гонкур Жюль (1830— 1870) — французькі письменники.

Негрі Ада (1870—1945)—італійська поетеса, рання творчість якої пройнята соціальними, демократичними мотивами.

Михайловський Микола Костянтинович (1842—1904) — російський публіцист, соціолог, один з теоретиків народництва, літературний критик.

«очі»

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах. Т. З, стор. 744.

Чистовий автограф без дати (ф. 2, № 835).

Датується орієнтовно на підставі змісту твору — після 1906 р.

Подається за автографом.

«А ВСЕ-ТАКИ ПРИЙДИ!»

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори. Т. X, стор. 234—239.

Незавершений недатований автограф (ф. 2, № 821) складається із вступу і двох фрагментів, третій фрагмент не був написаний, зберігся лише заголовок «Фрагмент третій», має авторські правки. Наведемо окремі з них:

1. «...натрапила я на крамни- «...натрапила я на магазин

цю...» антикварний...»

2. «Задивившись на книжку, я «Тим часом меткий крамар-

стояла, аж поки меткий крамар- антикварій завважив мене...» антикварій завважив мене...»

3. «...я рискнула зайти на за- «...я рискнула зайти в крам-

просини...» ницю...»

4. «...Як то звичайно в серед- «Як то було у звичаю у дав-

ньовіч[них] письменників». ніх письменників».

5. «...були близькими родича- «...були колись нерозлучними...» ми друзями...»

6. «...бо сторона тая мав дивну «...бо тая сторона — плавуча

прикмету...» виспа серед вічного океану...»

Після слів: «... зручно єднаючи ті компліменти докупи», закреслено такий абзац: «— О, се книжка неабияка, тільки треба справдешнього знавця, щоб міг її оцінити. Я бачу, що сеньйора не тутешня, в Італії сеньйори не так виховуються... я завжди пізнаю чужинок, вони для мене жадані гості, я, власне, для них тільки й держу такий коштовний товар. Коштовний — по змісту, по змісту, сага Іеіа гроші я все беру дуже малі... Ох малі, signora benedetta2, такі вже тепер часи...»

В архіві зберігається ще один автограф твору, чорновий початок його, що уривається словами: «Знічев’я спинилась я перед вікном тієї крамниці і так само знічев’я хтіла відійти собі геть, коли...» (ф. 2, № 822). Автограф, написаний олівцем, недатований, має заголовок «Утопії» і окремі виправлення. Між текстами обох автографів є ряд різночитань. Наприклад: «Обтріпані, вили-

нялі церковні орнати, дзигарі в стилі рококо, рум’яні амури з од-битими носами, по-дикарськи розмальовані мадонни та всякі недотепні імітації класичних моделів, добре відомі в Італії під іронічною назвою «antiquita moderne» (ф. 2, № 822) і «Обтріпані вилинялі церковні орнати, покривлений бронзовий дзигар в стилі рококо, порцелянові аморетки з одбитими носами, по-дикарськи розмальовані алебастрові мадонни, недотепні імітації класичних моделів, добре відомі в Італії під іронічною назвою «antiquita mo-derne» (ф. 2, № 821).

Датується 1906 р. на підставі листа до О. Кобилянської від 3.III

1906 р.

Подається за автографом (ф. 2, N° 821).

з людської НАМОВИ

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах. Т. З, стор. 736—740.

Незавершений недатований автограф має авторські виправлення мовностилістичного характеру (ф. 2, № 829).

Датується орієнтовно за почерком і папером другою половиною 900-х років.

Подається за автографом.

1 Моя дорога (італ.).— Ред.

2 Вельмишановна сеньйора (італ.).— Ред.

INTERVIEW

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори, Т. X, стор. 240-241.

Чорновий автограф, написаний олівцем, має ряд незначних авторських правок, без дати (ф. 2, № 830).

Датується орієнтовно кінцем 900-х років.

Подається за автографом.

НЕНАТУРАЛЬНА МАТИ

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах. Т. З, стор. 745—750.

Незавершений чорновий недатований автограф, написаний олівцем, (ф. 2, № 831). У тексті є ряд авторських виправлень, дописок.

Наприклад:

І варіант II варіант

1. «...і вже, коли казати прав- «...і вже, коли хочеш знати

ду...» правду...»

2. «...а воно трудно витравити «...а воно-таки в тім щось в,

з себе забобони». щоб не казати про себе».

3. «...жінки прості не люблять «...селянки дуже не люб-

розказувати, коли саме вони спо- лять розказувати, коли саме

діваються дитини...» вони сподіваються дитини...»

Датується орієнтовно кінцем 900-х років.

Подається за автографом.

Фребелівки — послідовниці ідей німецького педагога

Ф.-В.-А. Фребеля (1782—1852).

ТУРЧИН І ВІРМЕНОЧКА

Подається вперше за автографом (ф. 2, № 875).

Недатований автограф в початком плану прозового твору.

Датується орієнтовно кінцем 900-х років на підставі характеру почерку і паперу.

УТОПІЯ

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори. Т. X, стор. 232—233.

Чорновий незавершений недатований автограф, написаний олівцем (ф. 2, № 841), має кілька авторських виправлень. Так у фразі «...ти ж бачила мене у мріях про те прийдешнє, що завжди загорнене у ясний срібно-блакитний та мало прозорий серпанок, от, як у срібний газ» порівняння «от, як у срібний газ» викреслене.

Датується орієнтовно кінцем 900-х років.

Подається за автографом.

«ЧИСТЕ РІВНЕ ПЛЕСО МОРЯ...»

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження. Вип. II, стор. 151.

Чистовяй недатований автограф, написаний олівцем, знаходиться у записній книжці, яка була у Лесі Українки під час поїздки

до Єгипту 1911