Читати книжки он-лайн » Драматургія 🎭🎬🎥 » Звільніть золоте лоша. Ковзанка, Лаура Синтія Черняускайте

Читати книгу - "Звільніть золоте лоша. Ковзанка, Лаура Синтія Черняускайте"

188
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18
Перейти на сторінку:
в туфлю...

МАТІР: Камінець у формі серця. А ти сказав, що це не серце, це — легені.

БАТЬКО: Я казав: ліпше босою... Боса ти більш моя...

МАТІР: Боса я — гола.

БАТЬКО: Витруси той камінець...

МАТІР: Ні.

БАТЬКО: Витруси, дурненька. Ти ж кульгаєш...

МАТІР: Відвернись, я витрушу. Я скинула туфлю і чекаю, поки ти обернешся і поглянеш на мою білу ступню над засмаглою на сонці литкою. Не було там ніякого камінця. Це жага змушувала мене кульгати. Ще неприручене бажання...

БАТЬКО: Те світло... Як посивіло твоє волосся... Через мене ти так посивіла, Регіночко...

МАТІР: Вибач, що я кричала на тебе.

БАТЬКО: Вибач, що я не встигав у судно...

МАТІР: Вибач, що я кричала! Вибач, що я кричала!

БАТЬКО: Я і не ображався... Я сам на себе кричав... Подумки... Я так на себе кричав!..

МАТІР: Ти шепотів. Але ти шепотів не нам.

БАТЬКО: Ми прикували одне одного... Годі... Спи спокійно, Регіночко...

МАТІР: Не хочу. Я не хочу спати. Питимеш?.. (Пауза.) Повіласе!.. Питимеш?.. (Поплескує Батька по щоці.)

БАТЬКО (ледь чутно): Ми перемогли...

МАТІР: Що кажеш?..

БАТЬКО: Ми його зберегли...

МАТІР: Кого?..

БАТЬКО: Море...

Мати підводиться, сідає.

БАТЬКО: Ти куди?..

МАТІР: Я зараз. Важко дихати. Я посиджу.

БАТЬКО: Ляж поруч зі мною...

МАТІР: Не можу... ти помираєш...

БАТЬКО: Ляж...

МАТІР: Ти дихаєш мені прямо у вухо.

БАТЬКО: Ляж...

МАТІР: Тоді ми помремо разом. Я ще не хочу.

БАТЬКО: І я не хочу...

МАТІР: Невже злякався? Ти?..

БАТЬКО: Не хочу, щоб ти померла... Ти тільки лежатимеш... Помру я...

МАТІР: Я не лежатиму. Я не хочу, щоб ти припинив дихати мені у вухо!

Пауза.

БАТЬКО (намагається доторкнутися до руки матері, але не дістає): Ре-гі-но... Дай руку...

МАТІР (не дає): Ні. Я не встигаю... Зачекай іще... не встигаю... я не встигаю...

БАТЬКО: Не ді-ста-ю...

МАТІР (кричить): Зачекай! Я не встигаю!

БАТЬКО: Я вже... Я вже...

Помирає.

КІНЕЦЬ

Літо 2002 року

1 ... 17 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Звільніть золоте лоша. Ковзанка, Лаура Синтія Черняускайте», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Звільніть золоте лоша. Ковзанка, Лаура Синтія Черняускайте"