Читати книгу - "Сатурну не наливати, або п'яний чоловік-дракон у подарунок, Ліра Куміра"

Глава 17. Божевільна пропозиція Оллі

В такому темпі в мене минув цілий тиждень, включаючи вихідні. Я наче зомбі виконувала певні дії, не замислюючись, на навчання не ходила, інформацію поглинала у себе ж в кімнаті. Я б і забула, як люди виглядають, якби до мене не приходили дівчата і іноді майстер Дестані. Вони справно мене годували, а також приносили нову літературу і завдання. 
 
Ось і зараз я сиділа на підвіконні, вивчаючи потоки стихії вогню. Було дуже цікаво, але, на жаль, на практиці поки не зможу спробувати отримані знання. Тому я прокручувала у себе в голові і уявляла, як це може виглядати насправді. Правда намагалася не забувати стежити, а то іноді ось так мої фантазії виривалися на волю. 
 
 - Привіт, - надто вже бадьоро пролунав голос Оллі, - Чим займаєшся? 
 Я відволіклася від підручника і уважно подивилася на подругу: 
 
 - А то не видно? - ні, я не така вже злюка, просто тиждень безвилазного сидіння над навчальною літературою кого завгодно виб'є з колії. 
 
 - А у мене до тебе є ділова пропозиція, - я з інтересом підняла брови, очікуючи продовження, - Тільки відразу не відмовляйся, спочатку послухай. 
 
 - Ой, щось мені це вже не подобається. 
 
 - Та зажди ти! Ми тут з Селеною помізкувати як нам визволити тебе з добровільної самоізоляції і ось що надумали ... - Вони з Селеною? Здається, мені не сподобається те, що вони придумали. Ці дві вертихвістки підозріло легко порозумілися. 
 
 - Ну і що ж? - я не бурчалка, я просто втомилася. 
 
 - У ці вихідні планується грандіозна вечірка в головному гуртожитку. Все напівлегально, майстри в курсі і ніби як не проти. Останні вихідні перед новорічними канікулами і сесією. Народ буде відриватися по повній. 
 
 - Ну я їх вітаю, - і варто було мене ще більше засмучувати? 
 
 - І ти йдеш на цю вечірку. З нами! - приголомшила так приголомшила, нічого сказати. 
 
 - Так хто ж мене нестабільну пустить туди? 
 
 - Ми вже все обговорили. Вдень майстер Дестані поганяє тебе так, щоб ти про магію і думати забула, а ввечері ми підемо розслаблятися! В кінці-то кінців тобі потрібно вчитися контролювати свою силу на людях, скоро канікули і все роз'їдуться по домівках. Ти ж також хотіла? - я кивнула, але гірко при цьому зітхнула. Хотіла до того, як моя магія збунтувалася, я навіть батькам про свою проблему ще не сказала, а треба б ... 
 
 - Я не впевнена, що це гарна ідея, - сумніви гризли, але ніде правди діти - я хотіла розвіятися. Дуже хотіла. 
 
 - Так мама Селени вичавить з тебе всі соки, а ми їй допоможемо, не переживай, - сумнівна радість впасти прямо посеред танцюючої юрби від безсилля. 
 
 - Головне, щоб не перестаралися, - подруга надула губи, відвертаючись від мене. 
 
 - Ой, все їй не так. Ми тут намагалися, план придумували, майстри Дестані вмовляли, і не догодили. Теж мені, цяця знайшлася. 
 
 - Я згодна! - швидко випалила, поки подруга продовжувала. 
 
 - Я навіть плаття для тебе замовила у своєї родички, але якщо не хочеш ... - договорити вона не встигла, мабуть її мозок встиг обробити мою відповідь, тому що Оллі здивовано на мене подивилася, - Правда згодна? 
 
 - Угу ... - ні, ну я ж відразу сказала, чого перепитувати. 
 
 - Здорово! - подруга навіть підстрибнула на місці, - Піду Селену обрадую. І заберу у майстри деякі заготовки... 
 
 - Які ще заготовки? - я з сумнівом подивилася на Оллі.
 
 - Потім, все потім, - угу, щось я вже задумалася над правильністю свого рішення. Але поки я боролася зі своєю підозрілістю, подруги вже й слід прохолов. Ну і добре. Якщо навіть майстер вважає, що я впораюся, тоді чого мені хвилюватися? Схожу, поспілкуюся трохи з хлопцями, потанцюю і до півночі ще повернуся додому. 
 
Задоволена своїм планом, я весело зіскочила з підвіконня, пританцьовуючи, і кинулася до дзеркала - цікаво як я зараз виглядаю, а то зовсім про себе не дбаю останнім часом. Може масочку зробити? 
 
Юхху! Я йду на вечірку!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍